viktoria_ria: (Default)
Брати Капранови:

П’ять причин, через які українці не платять податків
і не будуть цього робити й далі
(відкритий лист Прем’єр міністру України, міністру фінансів та міністру економічного розвитку).
.
Вельмишановні пане Яценюк, пані Яресько та пане Абрамавічус!
.
Українці не хочуть платити податки. Але при цьому охоче жертвують на армію.
Українці ненавидять податківців. Але при цьому пишаються волонтерами.
Українці не хочуть фінансувати державу. Але при цьому проливають за неї кров.
Вас ніколи не турбували ці парадокси? Ви розумієте їхні причини?
Якщо ні, то ви не зможете керувати нашою економікою.
Дозвольте спробувати допомогти вам відкрити очі на п’ять причин того, що українці не платять податків:
.
1. Держава нараховує податки, як вуличний кидайло.
2. Державні органи – це банда рекетирів.
3. Платити податки надто ризиковано.
4. Платити податки – розкіш, яку не кожен може собі дозволити.
5. Держава геть дурна.
.
Ну а тепер дозвольте докладно по кожному пункту.
.
1. Держава нараховує податки, як вуличний кидайло.
Закон проголошує 18% податку на прибуток, 20% ПДВ, 5 або 10% єдиного податку, і так далі. Але раптом виявляється, що податок на прибуток треба платити авансом – прибутку ще нема, а гроші вже плати. Або що сума ПДВ не іде до зарахування, коли купуєш основні засоби – наприклад, автомашину (при тому, що продавець платить ПДВ на повну). Чи, скажімо, сумнозвісна «перша подія». Чи обмеження на діяльність «спрощенців». Або анонсований 30-відсотковий податок на перевищення витрат над доходами… 
Досвідчений бухгалтер опише вам ще безліч таких випадків. Це вже не можна назвати словом «закон». Це – гра у «наперсток», яку так полюбляють вуличні кидайли.
А українці не люблять мати справу з кидайлами.
.
2. Державні органи – це банда рекетирів.
Підприємця може закрити-зупинити будь-хто: податківець, пожежник, санстанція, інспекція праці, архітектурна, екологічна чи інша, благоустрій… І головне – чиновник нічим не відповідає за свої незаконні дії. Якщо навіть ви й відспорите справу у судах (що дуже складно), чиновнику рівно нічого не буде. Якщо ви відсудите з держави покриття своїх збитків (що майже неймовірно), все одно чиновнику нічого не буде. Він може робити, що захоче – закон і практика його застосування гарантують недоторканість, навіть якщо такі дії завдають збитків державі. Інакше кажучи, держава усіма своїми силами захищає рекетирів і усіма своїми (а насправді нашими) активами відповідає за їхні дії. Вони можуть зробити з вами все, а ви з ними – нічого.
Можна, звісно,героїчно стати на прю і загинути у безнадійній боротьбі за справедливість, ну а можна не гинути, а працювати так, щоб не трапляти владі на очі. Вгадайте, який вибір роблять українці? Правильно. Ідуть у тінь.
Тіньовий ринок – це підпілля, а українці мають величезний досвід боротьби у підпіллі.
.
3. Платити податки надто ризиковано.
Боронь Боже вас стати великим або й просто помітним платником податків. Бо тоді вас візьмуть на окремий облік і щороку присилатимуть перевірку із завданням стягнути додатково суму від 10 до 20 відсотків сплаченого за рік. Навіть якщо усе нараховано і сплачено точно. Перейнятливі інспектори податкової часто радять навмисне робити помилки в обліку на відповідну суму, а під час перевірки для економії часу одразу їх пред’являти. Мовляв, «легше і вам і нам».
А на десерт вас весь час тероризуватимуть протизаконними вимогами і стягненнями, від чого захистити не зможе (і, скоріше, не захоче) навіть суд.
Українці не пнуться ризикувати головою заради сплати податків.
.
4. Платити податки – розкіш, яку не кожен може собі дозволити.
Тут не йдеться про основні суми. Якщо ваш бізнес масштабніший за ятку на базарі, вам доведеться платити зарплатню аномальній кількості бухгалтерів. Бо система оподаткування у нас не просто нелогічна, складна і заплутана. Вона ще й весь час змінюється. А якщо бухгалтери раптом помиляться, саме на ваші плечі ляже оплата фінансових санкцій. 
Втім, крім бухгалтерів вам доведеться оплачувати кваліфікованих адвокатів, бо податкові органи постійно атакуватимуть вас, починаючи з викликів на співбесіди, вимог надати «усі документи», аж до нарахування неіснуючих заборгованостей, анулювання свідоцтва платника ПДВ, а в недалекому майбутньому і списання коштів зі спецрахунку. Усе це доведеться відспорювати у судах, оплачуючи не тільки юристів, але й судові видатки. До того ж треба розуміти, що суд далеко не завжди ставатиме на вашу сторону, а це теж влетить у копієчку.
Українці не настільки багаті, щоб окрім податків платити непомірні суми за задоволення їх нараховувати і відстоювати.
.
5. Держава геть дурна.
Якщо людина ухвалила рішення і потім міняє його мало не щодня, вона є безвідповідальною? Недалекоглядною? Чи просто недалекою? 
А держава змінює раз затверджену податкову систему безперервно. До появи славнозвісного Податкового кодексу Верховною Радою було ухвалено кілька сотень змін до основних законів – про ПДВ та про податок на прибуток. Здавалося б, кодекс приймали саме для того, щоб покласти цьому край. Але перші зміни до цього документу з’явилися вже через ТРИ ТИЖНІ після його підписання. І за чотири роки кількість поправок перевалила за сім десятків.
Другий приклад – ідентифікаційні коди. Той самий славнозвісний винахід Азарова, який мав чітко визначати платника податків, щоб не плутатися у тезках чи варіантах написання. Маємо результат. Якщо у звіті до Пенсійного фонду ви разом із точним кодом вкажете неточне ім’я (наприклад, Наталія замість Наталя), людині не зарахують стаж – попри те, що усі платежі були зроблені і звітність подано. І це не жарт.
А «наскрізна» нумерація податкових накладних? А електронна реєстрація накладних на великі суми? А параноїдальні спроби співставити усі податкові в одному загальнодержавному електронному реєстрі? Ну і як вершина безумства – спецрахунки з ПДВ.
Маємо явні ознаки психічної хвороби, на яку у нашому випадку слабує не людина, а держава. Ця хвороба зветься азарівщиною, від прізвища надзвичайно талановитого творця нашої податкової системи – Миколи Яновича Азарова, особи, щедро обдарованої лінгвістично та макроекономічно.
Але мусимо попередити:
Вельмишановна пані Наталю, чи Наталіє! (На жаль, не знаємо, як саме у Вас написано у податковому коді.) Вельмишановний пане Айварасе! Враховуйте, що азарівщина – це інфекційна психічна хвороба. Нею заражаються під час службового спілкування з українськими чиновниками.
Зверніть увагу на вашого очільника, пана Арсенія Яценюка. Їй Богу, до призначення на цю високу посаду він був адекватним. Ми особисто тому свідки. Але кілька місяців прем’єрства змінили цю людину до непізнаваності. Чого варті одні спецрахунки, що він їх вводить з січня. Така апокаліптична спроба знищити економіку країни заради того, щоб було чим відшкодувати ПДВ експортерам, заслуговує на глобальне медичне обстеження у найкращих психіатричних клініках. Навіть у Азарова не вистачило духу здійснити цей шахідський терористичний акт. Хоча саме він ці спецрахунки і вигадав.
Якби пану Арсенію до початку його прем’єрства хтось запропонував витягти з підприємців живі гроші у сумі 16 відсотків ВВП і заблокувати їх на спецрахунках, він би першим потелефонував у швидку. А тепер той-таки пан Яценюк вперто наполягає саме на цьому варіанті знищення України.
УВАГА! Азарівщина є заразною! Ми вже відчуваємо, що нових очільників економічного блоку серйозно лихоманить. Бачимо, що пропонує Міністерство фінансів на економічних нарадах, і як намагається експропріювати тих, кого узріло всевидюче око державної статистики. А Мінекономрозвитку зовсім не поспішає ставати на оборону пограбованих.
Держава у нас геть дурна. І роблять її дурною здурілі або від природи дурні чиновники.
Українці ж не хочуть мати нічого спільного з дурнями, бо відомо, що краще з розумним втратити ніж з дурним заробити.
.
Усе це призводить до масового ухиляння українців від податків, а оскільки ви не ведете навіть пальцем, щоб знищити ці причини, то навіть не розраховуйте на якісь зміни.
Справжню економіку України не помітно з вікон ваших кабінетів та звітів Держкомстату. Попри старання держави, українці усе ще вирощують, виробляють, переробляють, торгують і винаходять. Просто ви, Богу дякувати, не маєте жодної уяви про справжні масштаби цього процесу. І, на щастя, не можете йому завадити.
Ви будете невтомно ганятися за кожним з нас, виховувати нових податківців, підвищуючи їхню злобність, нацьковувати цих тварюк на підприємців, як Янукович свого часу надрочував «беркут» на громадян. Однак фінал цієї історії легко спрогнозувати.
Українці не будуть платити податків, поки кожна з перелічених причин не потоне у Забудь-річці. І не думайте, що ви чимсь відрізняєтеся від «папєрєдніків». Вони теж вважали, що корінь зла у тому, що усі підприємці ховаються від податків. І були щиро переконані, що задачею держави є спіймати й покарати кожного.
Зрозумійте, українці не платять податків просто тому що не вірять власній державі, бояться її і не поважають. І, на жаль, мають для такого ставлення усі підстави.
.
P.S. Ми не є прибічниками платформи 5.10 та інших ідеологій економічного примітивізму. Ми взагалі не є економістами. Усе викладене базується виключно на нашому особистому сумному досвіді, який включає наїзди податкової інспекції, міліції (податкової та звичайної), прокуратури, санстанції, СБУ, інспекції з охорони праці, пожежників та іншої нечисті.
Усе це ми випробували на власних спинах, і все через те, що, як останні ідіоти, ще й досі платимо податки.

Щиро ваші. Брати Капранови.
https://www.facebook.com/pages/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8/1561157194098357
viktoria_ria: (Default)
 Хобі творчих людей — скрапбукінг і вишивання. Розумієте, абсолютно всі вони вишивають і клеять листівки! За версією пречудово оформлених і таких творчих сайтів, також найкращим подарунком є або фотосесія, або набір фарб та ниток.  Це ми зрозуміли, коли звернулись за допомогою до пошукової системи.

Смішно і прикро, хіба ні? Всі ці «топ найкращих подарунків» — брехня. Творчі люди — унікальні та непередбачувані. Для них річ стає більш цінною, якщо її копії якнайменше.

Ось статую Давида (автор — Мікеланджело) подарувати – це правильно. Вона така одна єдина. Але, з іншого боку, ви можете не знати, що у вашого друга-творцяз Мікеланджело особисті рахунки. Можливо, його в художній школі по пальцях били, аби тільки він навчився цього Давида «академічно» малювати? Та і взагалі, чужі роботи — небезпечна штука.

«Найкраще, що ви можете зробити для творчої людини – це надихнути її на творчість»  Джозеф Гордон–Левітт

Ми пропонуємо вам рятувальний круг – декілька ідей для подарунка творчій людині.

1) Дошка для народжених ідей

Дошка для народжених ідей

Вона – як молескін, тільки на стіні і з необмеженим запасом «сторінок». Просто велика пробкова поверхня, на яку можна причепити  будь-яку записку чи картинку. При довгому перебуванні в домі вона стає схожою на свого господаря – такою ж індивідуальною і творчою.

2) Нові враження

Нові враження

Вони ж надихають. Стрибок з даху чи майстер-клас (але не по скрапбукінгу, а по… наприклад, кікбоксингу). Те, чого б ваш друг ніколи б без вас не зробив. Те, що викличе хвилі емоцій (абонемент в бібліотеку не всім підійде).

3) Добротний копняк

Копняк

Якщо ви чуєте від свого друга або подруги постійне: «Аа, я так хотів би вміти кататися на скейтборді», але не бачите ніяких просувань у цьому напрямку, то подаруйте йому (їй) скейтборд. Ви ж самі знаєте, що часто не вистачає просто невеликого копняка. А творчій людині добротний копняк може задати таку амплітуду, що шукай-свищи на чемпіонатах світу.

4) Порожні молескіни

Moleskine

Побільше. По-перше, це завжди дефіцитний товар для людини, яка знає чим їх заповнити. По-друге, неважливо, що творить ваш друг — картини, музику, фільми. Молескін — ідеальне сховище ідей. Один його вигляд, зазвичай, викликає приступ творчого ентузіазму і гарячковий пошук ручок-олівців.

5) Те, що можна розфарбувати

Кольорові олівці

Футболка буде банальністю. Подаруйте стіну. Або старий холодильник. Або манекен, якому не вистачає творчого втручання. Або нудну, але велику книгу. Щоб натяк був зрозумілий, супроводьте такий подарунок (ТЕПЕР ВЖЕ!) набором фарб, які треба витратити тільки на нього.

6) Річ, яка має історію

Це може бути будь-яка дрібничка, яка потрапила до вас хитрим шляхом. Хотілось би, щоб історія була якось пов’язана з тією людиною, якій ви хочете зробити подарунок. По секрету скажу, історія не обов’язково може бути правдою. Придумуйте!

7) Подарунок, у створенні якого брали участь багато людей

Творчі люди часто недооцінюють себе. Здійснюють подорожі зі швидкістю світла між глибокою депресією і диким захватом. І їм, правда,  дуже-дуже важливо, щоб якнайбільше людей ними захоплювалися, їх підтримували. Творити — не мішки перевертати, коротше кажучи.Навіть якщо ви не можете похвалитися вмінням «креативити», то натовп людей з різними смаками та поглядами обов’язково зробить щось приголомшливе. Це може бути спільно написана п’єса про вашого друга, картина, до якої приклався кожен, пісня про дружбу в хоровому виконанні з парою перероблених під конкретну людину рядків.

В якості постскриптуму нагадуємо: не треба ділити людей на творчих і не творчих. Кожна людина заслуговує такого подарунка :)

viktoria_ria: (Default)
 Есть одна штука, которая так до сих пор и не проникла в мозги большинства жителей Украины (в Фейсбуке, напоминаю, сидит меньшинство).

 

А большинство жителей Украины ходят на работу в областном центре или в сельской местности, живут своей собственной полной жизнью, такой же точно полной, как и пять лет назад. И на основании этого не интересуются никакой войной или там, кризисами. Они себе этот головняк не просили, а потому он их не касается. Разве не может простой человек просто ходить на работу, платить какие-то налоги государству, или там, как обычно, уклоняться от налогов государству, и взамен просто мирно жить.

Отвечать будет дорогая редакция:

Нет, не может. И вот почему.

Потому что никто никакой мирной жизни никому из нас не обещал, а если бы и обещал, то выполнить такое обещание не сможет. У нас нет никакого справедливого общества, в котором ты ходишь на работу с 9 до 17, а взамен получаешь достаточно денег для того, чтобы с 17 до 9 мирно жить в свое удовольствие. Чтобы, когда дорастешь до седин, получить взамен достойную пенсию и дальше бездельничать в свое удовольствие. Такого общества у нас нет.

Потому что общество – это такая штука, которую надо строить. В которую каждый обязан вносить свой непосильный вклад. И если все этот вклад не вносят, общество планомерно ухудшается вплоть до совершеннейшего в конце концов зимбабве.

В связи с этим актуально вспомнить отличный ксенофобский анекдот:

Еврейский кагал собирается, чтобы обсудить важнейший вопрос: почему евреев не любят русские. После обсуждения уважаемые люди приходят к выводу, что русские не любят евреев, потому что евреи не умеют пить водку большой шумной компанией. Кагал постановляет исправить это недоразумение, и все евреи договариваются на завтра принести по бутылке водки, вылить в общий котел, вместе выпить и повеселиться.

Мойша приходит домой грустный. Сара спрашивает его, в чем дело. Мойша рассказывает, что не было печали и тут на голову такой азохенвей, надо тратиться на целую бутылку водки. Сара говорит – Мойша, вас же там сотни людей. Давай ты принесешь бутылку воды, на целый котел все равно будет незаметно. Мойша соглашается, и, довольный, засыпает.

На следующий день евреи приносят каждый свою бутылку, выливают в общий котел, самый уважаемый старый еврей первый подходит к котлу с кружкой, черпает, залпом выпивает полную кружку чистейшей воды и торжественно заявляет: «Вот за это русские нас и не любят!»

К чему эта минутка ксенофобии в эфире? К тому, что мы все – этот еврейский кагал, который собрался быть Европой, и теперь в рамках этого проекта «Украина – це Европа» хлебает из общего котла воду.

Пенсионерам кажется, что правительство должно обеспечить им достойные пенсии.

Рабочим кажется, что работодатель должен предоставить им достойные зарплаты.

Студентам кажется, что ректорат должен предоставить им достойные стипендии.

Бизнесменам кажется, что налоговая должна уменьшить налоговый пресс на бизнес.

Больным кажется, что больницы должны предоставить им достойное качество лечения.

И даже народным депутатам кажется, что Верховная Рада должна предоставить им достойные льготы и субсидии.

Список можно продолжать еще очень долго, но только депутаты из всего этого списка не ленятся, и выдают себе все новые и новые льготы. Берут, в общем, судьбу в свои руки.

В то время как все прочие просто считают, что их недовольство является самодостаточным актом гражданственной мысли, а добиться пенсии, стипендии, зарплаты и снижения налогов должны какие-то другие люди. Не они.

Нагляднее всего это касается жителей Донбасса, претензия которых в том, что они же просто жили, работали, ходили в офис, как в шахту, а в шахту, как в офис, и назад, и взамен за это РФ их обязана взять в свой состав и повысить пенсии и зарплаты многократно, а Украина обязана выплачивать пенсии. И когда вместо зарплат и пенсий они получают минометный выстрел, они становятся страшно недовольными, и им это кажется несправедливым. Не за это мы ходили на работу, как бы говорят нам эти люди.

Отвечать будет снова дорогая редакция:

Именно за это.

Делегирование своих гражданских прав внешним акторам приводит к тому, что внешние акторы начинают решать свои проблемы за твой счет. Поэтому Путин на Донбассе решает свои геополитические амбиции, а Порошенко на Донбассе решает вопросы утилизации пассионариев и закрытия нереформируемых субсидируемых регионов. А кто хотел пенсий, зарплат и дотаций, пусть напишет в Спортлото.

Потому что больше вам писать некуда. Вы хотели, чтобы все порешалось за вас, вот оно за вас и порешалось.

Аналогично скажу и за Майдан. Не надо думать, что «майдауны» лучше «колорадов» тем, что одни вышли на Майдан и там навеки исполнили свой гражданский долг, а другие решили, что их гражданский долг в том, чтобы громко крикнуть «Путин, приди», зажмуриться и открыть глаза уже посреди нефтедолларового рая.

Никто не лучше. Все приняли мощное решение жить, как в Европе, или же наоборот, жить, как в РФ, и в итоге налили в котел воды. Одни попали вместо Европы в очередной 2005-й год, только хуже и с войной. Другие попали в Россию своей мечты, только в качестве беженцев.

Но гораздо большее количество людей – это как раз те, которые не принимали никакого решения, и всего только хотят просто мирно и сытно жить, и удивляются, что вместо этого они живут голодно, а некоторые еще и на войне. И им кажется, что это крайне несправедливо, и на самом деле, раз они честно жили и работали, то взамен они никакой войны не заслужили.

Отвечать будет дорогая редакция:

Именно что заслужили.

Все, что ты не можешь защитить, ничего не стоит. Чтобы 10 человек просто честно работали, двое должны стоять с тяжелым вооружением на границе и защищать их честный труд, а еще двое – бегать по окрестностям с дубинкой и наручниками с той же целью. А главное: все четырнадцать должны быть готовы в любой момент все бросить и начать бороться за свой труд с оружием в руках, не раздумывая. И бороться до тех пор, пока не будет одержана победа.

У нас, может быть, есть действующие профсоюзы? Нет, у нас нет профсоюзов. Значит, у нас не будет зарплаты. У нас, может быть, есть честные правоохранительные органы и суды? Нет, у нас нет ничего даже отдаленно на них похожего. Значит, у нас не будет законности.

И самое главное. У нас, может быть, есть желание лично лезть и организовывать эти самые профсоюзы, правоохранительные органы и суды? Нет, у нас нет такого желания. А значит, мы все заслужили – и Арбузова, который будет воровать миллионы, и Ярему, который будет это допускать. И все будет именно так, как мы заслужили. То есть, очень плохо.

Не хочешь защищать свои права – не смей жаловаться на их нарушение. Всё равно жаловаться некому.

А если ты надеешься, что комфортное справедливое общество построят все вокруг, а ты просто придешь и будешь в нем жить – ну, в общем, ты понял. За это русские тебя и не любят.

P.S.: В роли русских в данном случае, разумеется, выступают все волонтеры, которые в «свободное» от работы время с ночи до утра скачут по складам и по зоне АТО. Все добровольцы, которые бросили работать с 9 до 17 менеджерами и дизайнерами и принялись работать бендеровцами и правосеками. Все бизнесмены, которые по вечерам сидят и думают, как бы им трудоустроить еще одного беженца. Весь офисный планктон, который купил оружие и записался в тир.

Однако, несмотря на то, что я могу перечислять еще долго, факт останется фактом – этих людей все равно пока слишком мало. В котле все еще вода.

Tags:
viktoria_ria: (Default)

Подорожі, 24.11.2014 · ·

 

14ап

Раніше нам потрібна була купа паперових мап, компаси, роздруковані каталоги та розклади. Тепер все набагато простіше – всі речі, які вам потрібно знати під час подорожі, легко зберігаються на смартфоні. 14 додатків, які будуть неймовірно корисними для вас перед або під час будь-якої мандрівки – в сьогоднішньому матеріалі. 

Pocket

pocket

Pocket – це популярний сервіс для зберігання статей та новин для прочитання на потім. У випадку вашої подорожі ви можете використати його з аналогічною метою: зберегти всі необхідні матеріали та статті про місце, куди збираєтесь, напрямки руху та відгуки людей, і читати їх в офлайні – незалежно від того, чи натрапите на wi-fi.

Завантажити: iOS та Android.

 

Citymapper

citymapper

Загубитися у великому місті – простіше простого. Для того, аби цього не сталося, варто завантажити додаток, який буде показувати вам усі маршрути громадського транспорту. Citymapper має карти для двох десятків найбільш популярних туристичних міст світу, таких як Нью-Йорк, Мілан чи Барселона, і за його допомогою ви зможете спланувати свою поїздку на метро, автобусі чи трамваї.

Завантажити: web, Android та iOS.

 

SayHi Translate

sayhi

Час у дорозі – найкращий момент для того, аби спробувати вивчити кілька слів мовою тієї країни, в яку ви прямуєте. Повірте, місцеві жителі будуть неймовірно раді, якщо ви привітаєтесь з ними їхньою ж мовою, не зважаючи на жахливий акцент. Кілька іншомовних слів стануть вам в нагоді обов’язково.

Завантажити: iOS.

 

HotelTonight

hoteltonight

Цей додаток став успішним, пропонуючи мандрівникам гарячі бронювання готелів за хорошими цінами, і з тих пір шукає чудові готелі за нечуваними цінами за тиждень до поїздки, наприклад. HotelTonight нещодавно також додав опцію рекомендацій для готелів, які зможуть переглядати мандрівники.

Завантажити:  iOS, Android та Windows.

 

GateGuru

gateguru

GateGuru – універсальний довідник для тих, хто подорожує літаком: він містить розклади руху, вимоги компаній з перевезення багажу, час чекіну, пропонує рекомендовані ресторани та магазини в кожному аеропорті.

Завантажити: Android, Windows та iOS.

 

LoungeBuddy

loungebuddy

LoungeBuddy знає все, що стосується відпочинку в аеропорті. Часто трапляється так, що у вас є від кількох годин до цілого дня пересадки або очікування свого рейсу, і спати на стільцях – не завжди найкраща ідея. Додаток має каталог прийнятних місць для сну або чіл-ауту в межах аеропортів.

Завантажити: Android та iOS.

 

Packing Pro

screen480x480

Якщо мандрівка, в яку ви збираєтесь, є складною та тривалою, дуже важко втримати в голові все необхідне, що треба зробити. Прививки, сумки, візи, речі, квитки – все це може в один момент змішатись у вашій голові і створити суцільний хаос. Packing Pro – простий планувальник завдань, в якому ви можете по поличкам розписати, що необхідно зробити для вашої подорожі – наприклад, описати все, що треба зібрати в сумку, просто відзначаючи галочками виконані завдання.

Завантажити: iOS.

 

Gogobot

gogobot

Ви вже на місці, але не знаєте, куди йти? Gogobot має в своєму каталозі відгуки на всі ресторани, магазини та клуби від справжніх відвідувачів. Втім, в якості альтернативи можна також спробувати традиційний Foursquare або Yelp.

Завантажити: Android and iOS.

 

Spottly

ngxnku7xnjvgh6zshmrv

Spottly – це візуальний гід по найбільш популярним місцям у світі. Їх, звісно, сила-силенна, тому іноді важко розібратися у всьому цьому розмаїтті, і вирішити, що ви хочете побачити конкретно. Spottly подає рекомендації місць, закладів та інший контент у зручному візуальному вигляді, супроводжуючи це якісними фото та відео.

Завантажити:  iOS

 

AllTrails Hiking and Mountain Biking Trails

trails

Наодинці з природою – найкращий варіант для оновлення своєї свідомості та перезапуску настрою. В каталозі додатку – понад 50 000 пішохідних та велосипедних маршрутів по горах світу, що не залишать байдужими жодного любителя природи.

Завантажити: Android та iOS.

 

OMW (On My Way)

omw

“Мамо, зі мною все гаразд” – скільки разів вам доводилось писати такі повідомлення, перебуваючи закордоном? Відтепер є спеціальний додаток для цього: аби ваші батьки були спокійними та не турбувались, що вас викрали цигани, продали на органи чи з’їли дикі тварини, On my way автоматично надсилає інформацію про ваше місцеположення. Після того, як ви прибуваєте у кінцеву точку маршруту, локація припиняє надсилатись.

Завантажити:  iOS.

 

Veg Travel Guide

veg

Нарешті вегани та вегетаріанці зможуть не відчувати себе “бідними родичами”: завдяки цьому додатку можна дізнатись про найкращі меню та заклади вегетаріанського характеру у місті, в яке ви прибули. Окрім того, це просто хороший спосіб спробувати харчуватись здоровою їжею, навіть якщо ви нікуди не їдете.

Завантажити:  Android, Windows та iOS.

 

Roadtrippers

road

Автомобільна подорож з друзями – це штука, про яку не мріяв лише лінивий. Додаток для любителів таких мандрівок містить базу з кемпінгів, автомайданчиків, мотелів та ресторанів при дорогах.

Завантажити: iOS та Android.

 

Radarcast

 

radarcast

Додаток Radarcast – це про погоду і трошки більше: він зможе показувати вам не лише погодні дані, а й інформацію про надзвичайні природні явища, що наближаються. Це дозволить вберегти вашу мандрівку від несподіваних сюрпризів природи.

Завантажити:  iOS та Android.

viktoria_ria: (Default)
У радянських виданнях передрепресійного періоду вказувалося, що у СРСР українців було більше, ніж росіян. За шість років кількість українців скоротилася на 55 мільйонів.

"У 1931 році в СРСР проживав 81 мільйон українців і тільки 77 мільйонів росіян", - заявив на презентації карти "Репресії проти українців в СРСР" президент фонду "Україна-Русь" Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ.

За його словами, така цифра вказана у книзі "На велікой стройкє", виданій 1931 року в Ленінграді.




"Вперше про цю книжку сказав київський співак Анатолій Мокренко, - розповів Новоженець. - Він говорить, що такі ж дані подані у першій радянській енциклопедії 1926 року. Ні цієї енциклопедії, ні книги немає в жодній бібліотеці в Україні. Вдалося відшукати "На великой стройке" у Москві. Нам надіслали копії, на яких добре видно цифри 81 мільйон.

"Вже наступний перепис населення 1937 року вказує, що українців в СРСР є 26 мільйонів, - додає журналіст Богдан Вовк. - Куди поділися всі інші? Знаючи такі цифри, ще жахливішими постають репресії 1930-х років".

На карті "Репресії проти українців в СРСР" вказані тюрми і концтабори на території колишнього Радянського Союзу. Наведені фото та місця страт найвідоміших українців.

У статистичній частині вказана офіційна інформація про 31 млн українців у СРСР у 1926 році.





https://www.facebook.com/photo.php?fbid=637515866268796&set=a.239160086104378.61652.100000311651064&type=1&theater
viktoria_ria: (Default)
Поворот в сторону ТС год назад вывел украинцев на мастабнейший протест

Поворот в сторону ТС год назад вывел украинцев на мастабнейший протест

Американские аналитики опубликовали сравнительный отчет о положении членов ЕС и прокремлевского Евразийского союза, призывая Украину, Молдову и Грузию сделать выбор в пользу Запада.

Опубликованную в Forbes статью в своем твиттере расшарил президент Эстонии.

Прежде всего экономисты оценили ВВП Евросоюза против аналогичного показателя выросшего из Таможенного Евразийского союза. ЕС с $16,17 в 5,6 раз превышает экономические результаты пророссийского блока. Даже если принять во внимание подушный ВВП (per capita) - союзники Москвы все равно занимают последние пять строчек.


ВВП стран
ВВП стран


Аналитики также указали на уровень экономической свободы в странах. Согласно рейтингу от Heritage Foundation, все члены ЕС, кроме Греции, входят в категорию полностью или умеренно свободных. Россия и Беларусь занимают 140-е и 150-е места по экономической свободе, будучи в основном несвободными, только у Казахстанае относительно свободная экономика.


Индекс экономической свободы
Индекс экономической свободы


Еще одним показателем для сравнения стал уровень развития институтов и коррупция. Согласно рейтингу Всемирного банка, который оценивает эффективность правительств и контроль над коррупцией, Беларусь, Россия и Казахстан - на нижних строках.


Y: Контроль над коррупцией, X: эффективность государства
Y: Контроль над коррупцией, X: эффективность государства


Заключительным фактором стали политические и гражданские права и свободы. Все 28 членов ЕС, по оценке Freedom House, "свободны". В то же время Россия, Беларусь и Казахстан занимают противоположную позицию, отмечаясь в рейтинге как "несвободные".


Политические права и гражданские свободы
Политические права и гражданские свободы
http://nvua.net/business/economics/analitiki-sravnili-es-i-evraziyskiy-soyuz-dlya-pomoshchi-s-vyborom-ukraine-infografika-21338.html
viktoria_ria: (Default)

Валерій Пекар, для УП _ Понеділок, 17 листопада 2014, 12:37

 

Здається, це було вчора. Здається, це було п’ять років тому.

Річниця примушує підбити підсумки.

Рік тому ми жили у мирній країні, що якось переживала тривалу, але не смертельну економічну кризу, скаржилася на несправедливість та тиранію, але була готова чекати аж доти, поки нарешті не повезе із добрим царем, і жваво обговорювала переваги та недоліки приєднання або до Європи, або до "русского мира".

Рік по тому сьогодні ми живемо у воюючій країні, що майже сягнула економічного дна, але зробила свій цивілізаційний вибір і готова за нього платити по великих рахунках. І платить. У країні, що вже не здатна чекати, зважаючи хоч на настрої людей, хоч на об’єктивний стан економіки.

Отже, спробуємо звести баланс сухою мовою соціально-політичної бухгалтерії, подивившись на наші активи та пасиви.

В активі:

1. Становлення громадянського суспільства та надзвичайна громадянська активність значної частини населення: Майдан народив добровольчі, волонтерські, реформаторські рухи, які відіграють ключову роль в обороні та перебудові країни.

2. Виникнення і згуртування української політичної нації, що понад усе ставить українську державність та успіх національного проекту, але розуміє національну ідентичність більш широко і сучасно, ніж просто українська мова та вишиванки.

3. Повне перезавантаження влади: новий президент, новий парламент, новий уряд. Одна з ключових вимог Майдану виконана — хоч і не самоціль.

4. Суттєве зменшення політичної ролі регіоналів, вихід комуністів. Поява на політичній арені значної кількості нових людей, що вийшли з громадянського суспільства.

5. Виникнення нової армії, що користується всенародною підтримкою і допомогою, та здатна перемагати сильнішого ворога. Ще не остаточна військова перемога, але вже зупинка агресії — будемо сподіватися, у крайній точці її наступу.

6. Безсумнівна низка дипломатичних перемог, підтримка всього світу у боротьбі з агресором, що зламав післявоєнний світовий порядок і намагається завести світ у пастку нової холодної війни, якщо не гарячої.

7. Зростання поваги до Церкви та її ролі у суспільних процесах як необхідна передумова творення сучасної нації.

У пасиві:

1. Втрата Криму та частини Донбасу, війна з незрозумілими перспективами із сильнішим супротивником в умовах слабкого командування, розвалених армії та військово-промислового комплексу. Фактичний програш інформаційної війни.

2. Вплив геополітичного супротивника на політику та економіку через своїх агентів у парламенті та місцевій владі, в урядових та силових структурах. Повна економічна залежність від ворога в енергетиці, значний вплив у медіа та банківській сфері.

3. Відсутність економічних реформ та тяжка економічна криза, спричинена цим, а також війною. Зубожіння значної частини населення, девальвація національної валюти. Фактична зупинка економічних процесів.

4. Залипання переважної більшості населення у старому мисленні: очікування добра і щастя від держави, голосування на виборах за старих регіональних баронів та російських агентів, громадянська пасивність.

5. Неподолана корупція, продовження існування старих корупційних схем, часто з новими "смотрящими". Старі бюрократи на ключових позиціях старої, нереформованої державної машини.

6. Невикористання шансу на інтерес до України й українського у світі, що його дали перемога Майдану та російська агресія.

7. Вибори за старим законодавством, як результат — відставання політичної системи від запиту суспільства.

Баланс активів та пасивів навряд чи дозволяє зробити однозначний висновок. Треба подивитися глибше на причини й сутність Майдану, тоді зможемо об’єктивніше оцінити й наслідки.

Для цього звернемося до статті "Сутність революції і завдання Нової Країни", опублікованої півроку тому, що давала відповідь на ключове запитання "що таке Майдан?". Ми тоді детально проаналізували глибинні причини Майдану, його пов’язаність з українською та світовою історією.

 

Для тих, кому ліньки перечитувати, нагадаю основне: відповідно до нашого аналізу, Майдан є троїстою революцією:

— соціально-економічною: за вільний ринок та відкриту соціальну систему проти закритої напівфеодальної олігархічної системи;

—  геополітичною: українською національно-визвольною, антиколоніальною, антиімперіалістичною;

— ментальною: нові цінності проти старих — "революція гідності".

Фоторепортаж Обличчя Євромайдану

Всі три революції не просто сталися одночасно, але взаємопов’язано, і мали одну й ту саму мету — перевести нашу країну із "Середньовіччя" до "Сучасності". Троїста революція має, відповідно, три основні ударні сили: малий і середній бізнес; національно свідомі громади; молодь і студентство.

Яка з цих революцій наразі завершена?

Революція завершується лише одним із двох способів: або перемогою революції, або перемогою контрреволюції. Перемога революції — це досягнення нею тих цілей, які вона ставила перед собою. Перемога контрреволюції — це виведення з гри ударних сил революції їхніми супротивниками.

Ні того, ні іншого ще не сталося. Ми ще не маємо ні відкритої економіки, ні нової української геополітичної суб’єктності, ні перемоги нових цінностей. Але і контрреволюція не перемогла, навпаки: олігархи, антимайданні та проросійські сили стали набагато слабшими.

Антиколоніальна, антиімперська революція наразі втілюється у Війні за незалежність, бо імперії нікого ще ніколи просто так не відпускали. Соціально-економічна революція втілюється у боротьбі за реформи, у протистоянні з Гідрою (умовна назва для всіх тих сил, які бажають провалу реформ та відновлення олігархічного балансу можливостей експлуатувати народ і багатства країни). Ціннісна революція найближчим часом проявиться у поступі нової української культури.

І це означає, що всі три революції наразі не закінчено, а фактично лише розпочато.

Як довго це все триватиме? Основні реформи треба зробити за півроку, і вже за півтора-два роки ми побачимо їхні позитивні наслідки. Для повноцінного проявлення міжнародної суб’єктності потрібно буде принаймні 3-5 років. Ціннісні зміни в суспільстві проявляться за 5-7 років.

Це довга гра, і нам потрібно налаштовуватися на довгу. Швидких перемог не буде.

 

Чому ж ми розчаровані?

Тому що є стратегічні перемоги, для яких потрібні роки, і є тактичні перемоги, яких ми хочемо просто зараз.

Зробимо "copy-paste" із грудневих текстів 2013 року, де були зведені докупи вимоги Майдану, і подивимося на результат. Ось вони, без редагування:

1. Повне припинення репресій, реабілітація політичних в’язнів, закриття справ, відведення силовиків у казарми, покарання винних

2. Повне перезавантаження влади: прозорі чесні вибори з новою ЦВК

3. Зміна системи, а не просто облич у владі: новий суспільний договір, механізми обмеження влади і впливу народу

Заради справедливості підкреслимо, що перші два пункти значною мірою виконані. Але…

Є болючі речі, яких нам сьогодні конче не вистачає, щоб відчути бодай середньострокову перемогу.

Визначення та покарання винних у насильстві та вбивствах на Майдані.

Чітке проголошення нашої позиції у Війні за незалежність.

Вшанування героїв нового часу: військових, добровольців, волонтерів. Жорстке покарання військових зрадників.

Очищення депутатського корпусу від явних російських агентів.

Перші процеси проти корупціонерів.

Більше правди про ситуацію на фронті.

Налагодження нарешті державного забезпечення бійців всім необхідним, задля можливості перенацілення найкращого людського капіталу України та його коштів на цілі розвитку, а не підміни держави.

Формування дієздатного єдиного керівництва обороною.

Оголошення чіткої збалансованої стратегії щодо Донбасу.

Чітка державна позиція у банківській сфері.

Зміна системи призначення на державні посади - люстраційні критерії, конкурсний відбір, публічні обговорення, конкурс проектів.

Все це радше тактичні питання, але вони мають стратегічну вагу. Їхня невирішеність формує народне невдоволення, яке може вилитися у нові форми спротиву, і це буде дуже жаль, бо означатиме зрив тривких позитивних процесів через елементарне невиконання "правил техніки безпеки революцій".

Але насправді позитиву більше. Згадайте, що за зірваними угодами 21 лютого Янукович мав бути президентом до кінця грудня цього року. Згадайте, що в парламенті регіонали мали переважну більшість. Що громадським активістам "світила" в кращому випадку тюрма. Що ми сьогодні висуваємо вимоги до влади, які неможливо було навіть уявити рік тому, і вважаємо невиконання цих вимог ненормальним. Що рік тому весь світ мовчки віддав нас у "сферу особливих інтересів" Росії, а фактично — у неоколоніальний "русский мир".

Але в часи стрімких змін соціальний запит формується значно швидше, ніж політична система здатна відповісти. І нам здається, що політична система гальмує. І ми не готові миритися з її вадами. І це правильно: чим більші вимоги ми висуваємо до них, тим більше ми готові робити самі. Це і є зростання громадянської відповідальності. У влади просто не буде іншого вибору, окрім знятися з гальма і поспішати за вимогами громадянського суспільства.

Але не забуваймо одну важливу річ. На всіх майданах разом узятих, в усіх добровольчих, волонтерських та реформаторських рухах в тилу і на фронті брало і бере участь щонайбільше 15% населення. Інші залишилися там, де вони були, — для них нічого не змінилося.

Це вони проголосували за колишніх регіоналів - дивіться не на списки, а на мажоритарку, там видніше.

Це вони читають газету "Вести" і качають головою: Майдан в усьому винний, нічого би не сталося, якби не він. Їх більшість, і наше майбутнє значною мірою визначають вони.

Натомість інші воюють на фронті, збирають гроші й теплі речі, пишуть закони для нового парламенту та здають кров. Їхнє життя змінилося назавжди.

Можна було би сказати, що у нас два народи в одній країні, але ж це не так, бо є рух. Є міграція, і то лише в один бік. Дуже повільна, але незворотна.

15% — це дуже багато і дуже мало. Набагато більше, ніж потрібно, щоб запустити зміни в країні. Набагато менше, ніж потрібно, щоб зробити їх незворотними.

Дивним чином і в парламенті нових людей десь 15%, незважаючи на двошарову виборчу систему та перемішані мед з багном у кожному без виключення партійному списку.

Активна меншість задає напрямок руху, але пасивна більшість визначає його темп. Ми маємо змінити баланс на нашу користь. Зробити побільше підданих держави — громадянами.

На Майдані неодноразово звучало: нас не задовольнить зміна облич у владі, ми бажаємо змінити країну. Нова Країна — мрія громадян і вимога Майдану, і в цій новій країні Майдан не буде потрібний, бо вплив суспільства на владу буде постійним, а правила життя – прозорими.

Ми живемо у дивні часи, коли Нова Країна проростає крізь стару, як трава проростає крізь потрісканий асфальт: молоде, живе, зелене, гнучке пробиває чорне, старе, мертве й покручене.

Без революційної романтики палаючих шин і пляшок із запальною сумішшю, без помаранчевих касок і дерев’яних щитів, без жовтих шарфів самооборони і щогодинних молитов — революція на ймення Майдан продовжується.

Тільки запасайтеся не попкорном, а рукавичками, бо без вас нічого не станеться.

http://www.pravda.com.ua/articles/2014/11/17/7044479/?attempt=1
viktoria_ria: (Default)
Вже котрий рік підряд точаться суперечки і «ламаються списи» навколо «мови» і «языка». Суперечки настільки запеклі і жорстокі, що більше нагадують бойові дії. Де-факто, так воно і є. Росія оголосила інформаційну війну Україні. Точніше, ніколи її не припиняла. Від 1654 року…

Слова «мова» і «язык» на усіляких інтернет-форумах вживаються останнім часом так часто, що стали вже іменами власними. Врешті-решт, щоб додати ясності в це питання, було вирішено їх порівняти. Безпосередньо, буквально, віч на віч! Отже, «Мова» проти «Языка»! Оголошую перший раунд! Гонг!

У світі нараховується близько 7000 мов. Не зважаючи на таке розмаїття, серед них можна виділити певні закономірності, які будуть, тим не менше, характерні для кожної. Одна із них полягає в тому, що чим довше вживається слово носіями якоїсь мови – тим більше похідних від нього утворюється. Тобто, із плином часу, одинокий паросток перетворюється на цілий кущ однокореневих слів, який буде продовжувати збільшуватись і розростатись, доки не заповнить усі можливі сфери застосування.

Позначення мови, процесу мовлення є одними із перших понять, що з’являються в процесі виникнення і формування будь-якої мови. Відповідно, ланцюжок однокореневих слів пов’язаних із цими поняттями має бути одним із найдовших. Проте справедливим буде і зворотне твердження – чим довший ланцюжок, тим більший вік має сама мова! Нижче наведений доробок обох націй в цьому питанні. Як то кажуть, feel the difference, тобто, відчуйте різницю!



Українська Російська Українська Російська
1 мова язык 121 перемови,
перемовини
переговоры,
перемолвка
2 прамова праязык 122
3 метамова метаязык 123 перемовник переговорщик
4 мовний языковой 124 перемовлятися переговариваться
5 мовознавець языковед 125 перемовити переманить
(4/1/131)
6 мовник
7 мовознавство языковедение перемолвить
языкознание 126 порозмовляти поговорить
8 мовознавчий языковедческий 127 помовка поговорка, речь
9 мовотворець языкотворец 128 підмовляння подговаривание
10 мовотворення языкотворчество 129 намовляння
11 мовотворчий языкотворческий 130 підмова подговор
12 російськомовний русскоязычный 131 підмовлення
13 україномовний украиноязычный 132 намова
14 кривомовність косноязычие 133 намовлення
15 тяжкомовність 134 підмовник подговорщик
16 недомовність 135 намовник
17 недомовний косноязычный 136 підмовити подговорить
18 іншомовність иноязычность 137 намовити
19 чужомовність 138 підмовлюваний подговариваемый
20 іншомовний иноязычный 139 намовлюваний
21 чужомовний 140 підмовлений подговоренный
22 багатомовність многоязычность 141 намовлений
23 багатомовний многоязычный 142 примовляння приговаривание
24 одномовність единоязычие 143 примовляти приговаривать
одноязычность 144 примовка приговорка
25 одномовний единоязычный 145 промовляння проговаривание
одноязычный 146 промовитися проговориться
26 двомовність двуязычие 147 промовити проговорить
27 двомовний двуязычный промолвить, зст
28 етномовність этноязычность     обмолвить, зст
29 етномовний этноязычный* (1/27/27)** 148 промовлений проговоренный
промолвленный
30 мовчання молчание обмолвленный
31 мовчати молчать 149 розмова разговор
150 розмовна разговорная
32 мовчазність молчаливость 151 розмовник разговорник
33 мовчазливість 152 розмовність разговорность
34 мовчазний молчаливый 153 розмовляти разговаривать
35 мовчун молчун 154 розмовний разговорный
36 мовчальник молчальник
(церк.)
155 змовляння сговаривание
37 мовчан 156 змовини сговор
38 мовчак помолвка
39 мовчальництво молчальничество 157 змовити сговорить
40 мовчанка молчанка помолвить
41 мовчок молчок 158 змовитися сговориться
42 замовчування замалчивание 159 намовитися
43 замовчати замолчать 160 змовлений сговоренный
44 замовчуваний замалчиваемый 161 скоромовка скороговорка
45 замовчаний замолчанный 162 швидкомовка
46 перемовчати перемолчать 163 скоромовний скороговорный
47 помовчати помолчать 164 швидкомовний
48 промовчати промолчать 165 умовляння уговаривание
49 вимовчати 166 умовити уговорить
50 примовчати 167 умовлений уговоренный
(5/79/169)
51 змовчати смолчать
52 умовчування умалчивание 168 замовлення заказ
53 умовчання умолчание заказывание
54 замовчання 169 замовник заказчик
55 умовчати умолчать 170 замовець
56 відмовчування отмалчивание


171

замовити заказать
57 відмовчатися отмолчаться замолвить
58 намовчатися намолчаться заговорить (2)
(етногр.)
59 попомовчати
60 неумовчний неумолчный 172 замовлений заказанный
61 немовчність безумолчность 173 замовний заказной
62 немовчний безумолчный(2/26/53) 174 інакомовлення иносказание
175 інакомовність иносказательность
63 мовкнути молкнуть 176 інакомовний иносказательный
64 замовклий молкнувший 177 відмова отказ
65 умовкання умолкание 178 відмовлення
66 умовкати умолкать 179 відмовник отказчик
  замовклий (2) умолкнувший отказник
умолкавший 180 відмовний отказный
67 незмовкний неумолкаемый 181 безвідмовність безотказность
68 змовкання смолкание 182 безвідмовний безотказный
(6/15/185)
69 замовкання
70 змовкати смолкать 183 мовлення речь
(процесс говорения)
71 змовклий смолкнувший
смолкший 184 мовленнєвий речевой
72 невмовкаючий несмолкаемый 185 промова речь (2)
(публ. выступление)
73 замовкати замолкать
  замовклий (3) замолкнувший 186 промовець оратор
(7/1/188)
замолкший
74 примовкати примолкать 187 промовистий выразительный
(8/1/189)
75 помовкувати помалкивать
(3/17/69)
76 помовчувати 188 красномовство красноречие
77 безмовність безмолвие 189 пишномовство
78 безмовний безмолвный 190 красномовність красноречивость
79 мовити говорить 191 пишномовність
молвить, зст*** 192 красномовець краснобай
(9/1/192)
80 мовець говорящий
81 мовлянин 193 красномовний красноречивый
82 гучномовець громкоговоритель 194 пишномовний
83 гучномовний громкоговорящий 195 високомовство велеречие
84 вимова выговор(произношение) 196 широкомовство
197 велемовність


велеречивость

85 вимовляння
(дорікання)
выговаривание 198 високомовність
199 широкомовність
86 вимовити выговорить 200 велемовний велеречивый
(10/8/196)
вымолвить, зст 201 високомовний
87 вимовитися выговориться 202 широкомовний
88 вимовлений выговоренный 203 іномовлення иновещание
вымолвленный 204 радіомовлення радиовещание
89 домовленість договоренность 205 радіомовний радиовещательный
90 домовити договорить 206 телемовлення телевещание
домолвить, зст 207 телемовний телевещательный
91 домовитися договориться 208 черевомовлення чревовещание
92 домовлений договоренный 209 черевомовець чревовещатель
93 змова заговор 210 черевомовити чревовещать
94 змовництво заговорщичество 211 черевомовницький чревовещательский
(11/9/205)
95 змовник заговорщик
96 змовницький заговорщицкий 212 передумова предпосылка
(12/1/206)
заговорщический
97 замова заговор (2) (етногр.) 213 умова условие
214 умовка
98 замовляння заговаривание 215 умовність условность
99 примовити заговорить 216 умовний условный
100 обмовлення наговаривание 217 безумовність безусловность
101 обмова наговор 218 безумовний безусловный
оговор 219 обумовленість обусловленность
102 самообмова самооговор 220 зумовленість
103 обмовник наговорщик 221 обумовлювати обуславливать
оговорщик 222 зумовлювати
104 обмовляти наговаривать 223 обумовлений обусловленный
оговаривать 224 зумовлений
105 обмовлюваний наговариваемый 225 передмова предисловие
оговариваемый 226 передмовний предисловный
106
 
обмовлений наговоренный 227 післямова послесловие
(13/11/217)
оговоренный
107 примова наговор(2) (етногр.) 228 мов мол
(14/20/218)
108 обмовляння оговаривание 229 немов как
(15/1/219)
109 обмовка оговорка
обмолвка 230 мовби как будто бы
(16/1/220)
110 обмовитися оговориться 231 немовби
обмолвиться 232 мовбито
111 недомовленість недоговоренность 233 немовбито
112 недомовка недоговорка 234 немовля младенец
недомолвка 235 немовлячий младенческий
(17/2/222)
113 недомовити недоговорить
недомолвить 236 невимовність неописуемость
114 недомовитися недоговориться 237 невимовний неописуемый
(18/2/224)
115 недомовлюваний недоговариваемый
116 маломовний неразговорчивый 238 мовностилістичний лингвостилисти-
ческий(19/1/225)
117 відмовляння отговаривание
118 відмовляти 1. отговаривать
2. отказывать
239 примівник знахарь(20/1/226)
240 примівка Заговор (3) (етногр.)
119 відмовитися 1. отказаться
2. отговориться
241 співрозмовник собеседник(21/1/227)
120 відмовка отговорка 242 мовляв Дескать (22/1/228)

* – До таблиці не потрапили наступні слова із коренем «-язык-»: «безъязыкость», «безъязычие», «безъязыкий», «безъязычный», «язычество», «язычник», «языческий», «язычничать», «языкастый», «язычно-небный»(лінгв.), «язычный»(анат.,лінгв.), «языковый»(анат.), «языкоглоточный»(анат.), «подъязычный»(анат.), «переднеязычный»(анат.), «среднеязычный»(анат.), «заднеязычный»(анат.), «языкообразный»(анат.), «костеязычные»(іхт.). (19)

** – Порядковий номер російського кореню/ кількість однокореневих слів в даній таблиці/ загальна кількість російських слів наростаючим підсумком.

***- Застаріле.

ФАКТ. Таких довгих рядів однокореневих слів не має ЖОДНА інша нація! НАША Мова заслуговує на те, щоб нею пишалися!

Давайте підведемо підсумки. Як Ви бачите, спочатку український корінь «мов» впевнено долає психологічну позначку у 100(!), а згодом і у 200(!) однокореневих слів та закінчується аж на 242(!) похідній! У його супротивника – російської основи «язык», результат більш скромний: лише 46 похідних. В абсолютних цифрах РОЗРИВ між цими двома рядами однокореневих слів СКЛАДАЄ БІЛЬШЕ ніж П’ЯТЬ РАЗІВ!

Цікаво, що якщо прийняти швидкість мовотворення за якусь константу, що буде приблизно однаковою у двох сусідніх, і, як стверджують російські ідеологи – братніх народах, то версія про спільне походження української, білоруської та російської мови, що так дбайливо плекається російською пропагандою, не витримує бодай найменшої критики! Являючись, по суті, міфом! А твердження про те, що українська походить від російської на цьому фоні, взагалі, викликає лише щиру посмішку. Швидше, все якраз навпаки…

Проте, давайте повернемося до нашого порівняння. Якщо пильніше придивитися до рядочку із коренем «-язык-», то стає очевидним, що майже ⅔ слів у ньому – 29 із 46, є не результатом народної творчості, а науковими термінами(!) з різних галузей знань: «праязык», «языковед», «языкотворец», «языкоглоточный», «заднеязычный», «костеязычные» тощо. Приблизний час створення більшості з них – це середина XX(!) ст. Тобто, за 800(!) років своєї історії* росіяни спромоглися утворити лише СІМНАДЦЯТЬ(!) похідних: «язык», «языковой», «косноязычный», «косноязычие», «иноязычность», «иноязычный», «многоязычность», «многоязычный», «язычество», «язычник», «языческий», «язычничать», «языкастый», «безъязыкость», «безъязычие», «безъязыкий» та «безъязычный»! Іншими словами, до втручання у процес словотворення вчених-лінгвістів, анатомів та іхтіологів ситуація для головного слова «русського язика» була відверто ганебною. В сухому залишку, на початок ХХ століття в його активі нараховувалося лише вісім іменників, дев’ять прикметників та одне-єдине, мало відоме і вкрай рідко вживане дієслово.

До речі, цікавий факт, на відміну від української мови, у «языку» і досі є тільки одна(!) однокоренева похідна, яка позначає процес розмови цим самим «языком». Ще більш цікавим виявляється її значення. За дивним збігом обставин дієслово «язычничать» означає не «розмовляти» чи «про щось розповідати», а «сваритися», «лаятися», «лихословити» або ж «плести плітки». Інших застосувань для свого «язика» «русськіє», мабуть, просто не знайшли. Чи навіть і не уявляли? Між тим, українською мовою можна мовити, мовчати, замовчати, перемовчати, помовчати, промовчати, вимовчати, примовчати, змовчати, умовчати, відмовчатися, намовчатися, попомовчати, мовкнути, умовкати, змовкати, замовкати, примовкати, помовкувати, помовчувати, вимовити, вимовитися, домовити, домовитися, примовити, обмовляти, обмовлятися, недомовити, недомовитися, відмовляти, відмовитися, перемовити, перемовлятися, порозмовляти, підмовити, намовити, примовляти, промовити, промовитися, розмовляти, змовитися, намовитися, умовити та замовити. Загалом, 44(!) дієслова! СОРОК ЧОТИРИ! Де-факто, так званий «великий и могучий», насправді виявився «МАЛЕНЬКИМ і ЖАЛЮГІДНИМ»!!!

Комплекс меншовартості… Це така річ, яку обов’язково треба якось компенсувати… Пригадайте, жодна інша нація, за більш-менш слушної нагоди, свою мову великою і могутньою не називає! Вони – це ЗНАЮТЬ! Росіяни ж, як мантру, раз у раз повторюють це твердження. Мабуть, десь на підсвідомому рівні, вони і самі розуміють, що, насправді, їх «король» крокує по світу ГОЛИМ!

Але рушаймо далі. Оцініть логічність і довершеність українського ланцюга, де слова, як намистини, нанизуються на нитку ОДНОГО КОРЕНЯ, описуючи різні аспекти сфери мовлення… І порівняйте це із вінегретом, по іншому і не скажеш, який панує у російській мові. 22 кореня! ДВАДЦЯТЬ ДВА! Тут Логіка і поруч не стояла! І навряд чи така мішанина могла утворитися природнім шляхом. Це більше схоже на масове і безсистемне запозичення. Там фразу, тут слівце, ось і вийшов… так званий «язычок»!

Найбільш очевидно це простежується на прикладі трьох, майже однакових російських коренів: «-молв-», «-молч-» та «-молк-». Про їх запозичення свідчить одразу цілий ряд фактів:

  1. Етногенез. Корінним населенням Залісся**, яке потім прозвалося Московією, а ще пізніше Росією були і є численні фінські племена. Слов’яни ж були на цих землях лише зайдами. Тим не менше, внаслідок культурної асиміляції цих територій Києвом, – сьогодні фіни (так звані русськіє) розмовляють мовою, яка відноситься до східнослов’янської групи, а населення цієї місцевості поголовно вважає себе слов’янами. Найкумеднішим у цій ситуації є те, що майже всі характерні ознаки їхньої культури – на 90%(!) так і залишилися фінськими! Але якщо Ви вважаєте, що бодай останні 10% є слов’янськими, то дуже помиляєтеся. У повній відповідності до приказки: «Пошкреби русського – знайдеш татарина» ця частина русської культури має тюркське походження! В підсумку, у культурі русськіх слов’янських елементів немає ВЗАГАЛІ!. Тому вважати себе слов’янами вони мають підстав не більше ніж африканські тубільці, якби ті, з якогось доброго дива, раптом вивчили одну зі слов’янських мов! Докладніше етногенез русськіх буде описаний в окремому циклі статей.
  2. Напрямок освоєння території: «Київ-Залісся». Цього факту не можуть спростувати навіть російські історики. Звідси логічний висновок, що усі слов’янські слова, серед яких переважає болгарська та українська лексика, потрапили на Залісся з території нашої країни. При цьому треба зазначити, що «болгарський слід» у русському язику був виключно опосередкованим, оскільки спільних кордонів та значних культурних контактів між цими двома країнами НІКОЛИ(!) не було. Головним чином слов’янізація фінів відбувалася через релігійні тексти написані церковнослов’янською чи за іншою її назвою – староболгарською мовою. Де-факто, крім Болгарії нею ніде не розмовляли, але вона була єдиною мовою, для якої на той час був створений алфавіт і, відповідно, писемність. Що і обумовило її широке поширення серед усіх слов’ян та підлеглих їм народів. Докладніше це питання буде розглянуто в окремій статті.
  3. Тепер зверніть увагу на перший із трьох коренів: «-молв-». Ця основа, беззаперечно, має слов’янське походження. Але оскільки з можливими джерелами запозичень слов’янської лексики «русськімі» ми вже визначилися вище, то напрямок пошуку суттєво звужується… І ось, з’ясовується, що у «язику» існує значний прошарок болгаризмів, однією з головних ознак яких є неповноголосся. Тобто, на місці болгарських *or, *ol, *er, *el («влас», «глас», «глад», «злат», «млад», «млек(о)», «плат», «хлад» та багатьох інших) мало б бути -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: волос, голос, голод, золото, молодий, молоко, полотно, холодний, які, в свою чергу, були запозичені русськімі вже з української мови. До цього ж ряду відноситься і болгарська основа «молвь». Єдине, що для неї, як і для іншої болгарської лексеми – «младенец», яка присутня у нашій таблиці під номером 234, повноголосної похідної у русському язику так і не було створено або ж запозичено.

Про те, що «молвь» та її однокореневі похідні є болгарськими словами свідчить також і перший зі словено-руськіх словників – «Лексис» Лаврентія Зизанія, виданий ще у 1596(!) р. Зазначу, що словенською у ті часи звалася болгарська мова (слова знаходяться у лівій колонці словника), а руською – українська (права колонка). В тому, що це і справді так Ви можете переконатися на власні очі. Щоб не виникало плутанини, нагадаю – офіційною назвою наших північних сусідів на той момент була «Московія» і, відповідно, московська мова, а до введення Петром І назви «Росія» і появи русського язика залишалося ще 125 років!

Мал.1. Фотокопія з Лексису. Літера М, 56 сторінка. Молва.

Мал.1. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Молва».

Верхня строка правої колонка. «Молва» з болгарської перекладається як «гóмонъ, гу(к) ω(т) мóвы лю(д)скои, óкри(к) и ты(ж) трвóга». В лівій колонці Ви бачите слово «мирование», яке перекладається як «помирéнье, пои(д)на(н)е».

Мал.2. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 57 сторінка. «Молвлю».

Ліва колонка, другий ряд зверху. Переклад «молвлю» – «гомоню̀, гучỳ». Зверніть увагу на верхній рядочок. Слово «мотьíло» перекладається як «ла(й)нò».Чи не від того, що в ополонці мотиляється? Нижче, в тій же колонці. «Мрак» то є «морок». Права колонка. «Ма(х)рáма, махіва(р)» ці слова «русськіє» позичати не стали, але український відповідник зберігся і донині – «кóлъдра áльбо простирало».

Мал. 3. Фотокопія з Лексису. Літера М, 56 сторінка. Младенец.

Мал. 3. Фотокопія з «Лексису». Літера «М», 56 сторінка. «Младенец».

Права колонка, середня строка. «Младенец» перекладається як «дитА̀, и ты(ж) вьíростокъ». Ліва колонка. «МщýсА» – «пó(м)сту чиню̀» та «мщéніе» – «пó(м)сты чинéнье».

Взагалі, словник сам по собі дуже цікавий, раджу перечитати на дозвіллі адаптований варіант чи фотокопію. Об’єм запозичень болгарської лексики «русськімі» просто вражаючий…

Цікаво, що деякі слова із коренем «-молв-» у наших сусідів вже встигли стати застарілими і перестали використовуватися у широкому вжитку. А це, в свою чергу, вже свідчить про давність запозичення! Окремо хочеться зупинитися на слові «помолвка». Воно цікаве тим, що входить до групи понять, які описують один із НАЙДАВНІШИХ людських звичаїв – весілля. Тобто, якщо слідувати за логікою, виходить, що всі ці слова із коренем «-молв-» були запозичені під час виникнення і формування російської як такої! Таким чином, відбувається наочне підтвердження історичних даних лінгвістичними знахідками.

Тепер щодо коренів «-молч-» та «-молк-». Слова із цими коренями настільки подібні до українських, що мимоволі виникає думка про їх запозичення. Але окрім історичних передумов є ще й декілька інших моментів:

  1. Слова з цих російських ланцюжочків описують виключно процес мовчання. Натомість, український ланцюг охоплює не тільки ВСЮ СФЕРУ МОВЛЕННЯ, але й виходить за її межі!
  2. Оцініть кількість і різноманіття суфіксів та префіксів у оригіналі, та практично повну відсутність похідних у коренів «-молч-» та «-молк-»: 26 та 27 (до таблиці не потрапило ще з десяток) однокореневих слів відповідно. В той час як українській рядочок нараховує аж 242 лексеми! За такої численної переваги, питання про напрямок запозичення, гадаю, можна вважати риторичним!

*За висновками російських(!) істориків, «русськіє», як нація, з’явилися лише у середині ХІІ(!) ст. «В особі Андрія великорос(?!) вперше виступив на історичну арену…» (В.Й. Ключевський, 6, с.133). У даній цитаті мається на увазі Андрій Боголюбський, 1110 — †1174 рр. Зазначу, що Ключевський у повній відповідності до української приказки: «бреше, як москаль», у своїх працях систематично підмінює поняття, тим самим вводячи неуважних чи необізнаних читачів в оману. Ніяких великоросів у ХІІ ст. не існувало і не могло існувати в принципі! На той період актуальною могла бути хіба що назва «залішанці» від слова Залісся. Назва «Росія» для цієї території почала вживатися лише через 600(!) р. Петром І (з 1721 р.).

** Ніколи не замислювались, чому саме «Залісся», «Залісська земля»? Бо За-лісом. Але ВІД КОГО за лісом? Звичайно ж, ВІД Києва! Власне, звідси і походить назва російського міста: Переяслав-Заліський! До речі, залишки цього легендарного лісового масиву існують і досі, один із яких – знаменита Біловезька Пуща!

(автор тексту Дмитро Пташка)

http://mova.ga/history/656/%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-vs-%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D0%BA-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9-%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B4/

viktoria_ria: (Default)

Запах кави, авокадо, зелений чай та інші продукти, зазначені нижче, допомагають звільнитися від стресу.

Видання The Huffington Post пропонує вписати до свого щоденника по одному "антистресовому" завданню на день і за тиждень подивитися, що вийде.

Понеділок – аромат кави. Для більшості з нас філіжанка кави – це незамінне ранкове пальне. Але, на додачу до цього, запах її допомагає звільнитися від стрессу. У 2008-му році дослідники заявили про те, що така дія кавового аромату пояснюється певними антиоксидантами.

 

Вівторок – авокадо. Крім того, що це смачно, авокадо – це їжа-антистрес. Мононасичені жири допомагають знизити тиск, а  калію в авокадо більше, ніж у банані.

 

Середа – зелений чай. Цей напій недарма часто асоціюється з відчуттям спокою. У зеленому чаї є амінокислота L-тіанін, яка позитивно впливає на душевний стан та може вповільнювати серцебиття.

 

Четвер – активна дорога на роботу. Британські вчені свого часу з'ясували, що ті працівники, які дістаються місця роботи не просто сидячи в кріслі авта чи громадським транспортом, а крутячи педалі ровера або пішки, впродовж дня відчувають менше стресу. Натомість вони здатні краще сконцентруватися на своїх завданнях. Як варіант, можна припаркуватися далі, ніж зазвичай, та трохи пройтися, а замість ліфта скористатися сходами.

 

П’ятниця – йога. Удома чи в студії – заняття йогою неодмінно допоможе розслабитися. Практик є дуже багато, наприклад, йога сміху, котра вирівнює серцевий ритм.

 

Субота – прогулянка в парку. Дослідники кажуть, прогулянки на природі корисні людям, що потерпають від тривоги та депресії.

 

Неділя – шоколад. Какао підвищує рівень закису азоту в організмі, а це сприяє зниженню тиску. Крім цього вченим відомо, що солодке допомагає знизити рівень гормону стресу – кортизолу та є корисним для роботи серця.

 

Фото з Flickr (by Ines Perkovic, Jaanus Silla, Marco Taiana, Mattew Roth, Jon Fife, midhun patel, i-blog photos)

viktoria_ria: (Default)

Подорожувати Європою з України можна легко і дешево, якщо хоча б трішки цікавитися новинами та акціями, які в інтернет-мережі майже щодня проводять бюджетні автобусні та авіакомпанії Європи. Автори проекту 1001idea.tk, який відкрився в українському інтернет-просторі минулого місяця, підготували для нас перелік кількох найактуальніших варіантів для бюджетних подорожей Європою.

Варшава, Польща

warsaw

З України до центру Польщі неважко дістатися за 6-9 євро, якщо завчасно спланувати маршрут. До речі, на столицю Польщі, Варшаву, варто звернути увагу любителям бюджетних авіаліній. Саме звідси літають такі лоукостери як Easyjet та Ryanair. Крім того, польська авіакомпанія LOT час до часу пропонує знижки на маршрути до та з України, чим можуть скористатися мандрівники, що стежать за акціями авіакомпаній.

Барселона, Іспанія

barsa

У листопаді-грудні авіакомпанія Wizzair пропонує вигідні авіаквитки всім охочим злітати на відпочинок до Середземного моря: Варшава-Барселона-Варшава обійдеться у 60 євро. Приклад бронювання ви можете знайти на сайті.

Не можемо не згадати про Smart-тарифи від МАУ, котрі пропонують авіаквитки на подорож, сплановану за 150 днів до вильоту, за півціни. Знижки на квитки періоду весна-літо до Барселони саме актуальні, якщо запланувати поїздку за півроку.

Копенгаген, Данія

dania

Якщо ви довгими осінніми вечорами ви мрієте про весняну відпустку у данській столиці, до вашої уваги можливість листопада, яку дарує Ryanair: до Копенгагена з Варшави – за 20 євро.

1

Подорож Європою за 1 фунт, євро або злотий

Любителям наземних подорожей країнами Європи варто звернути увагу на такі автобусні маршрути: Брюссель-Люксембург за 1 євро, усі можливі внутрішні переїзди Польщею від 1 злотого, періодичні розпродажі квитків від Ecolines та Simple Express, дешеві автобусні квитки від OrangeWays.

Львів-прага-львів

Натхнення – перший крок до подорожі. Команда нашого проекту отримує власний досвід мандрівника та з радістю передає його всім читачам сторінки. Для всіх поціновувачів паперових поштівок автори 1001idea.tk, подорожуючи Європою, з радістю надішлють листівку на замовлення. Варто лише подати свої контакти через форму на сайті. Перша така партія листівок нещодавно була відправлена з Праги, Відня, Будапешта та Кракова.

Подорожі – це найкращі ліки від осінньої депресії, набридливих думок і одноманітних офісних/університетських стін. А ще – нові друзі, незабутній досвід та можливість навчитися самоорганізації, яка неабияк допоможе нам в особистому та кар’єрному зрості.

Текст: Соломія, керівник проекту 1001idea.tk

viktoria_ria: (Default)

Мабуть, кожну людину цікавить те, як працює наш мозок, як він запам’ятовує, та як підвищити ефективність запам’ятовування. Ви не перші хто цим питанням задається. Ще древні греки  роздумували над тим, як легше засвоїти важливу інформацію, щоб використати її на своїх політичних дебатах та вразити опонентів своїми здібностями…        Користуючись простими, але добре продуманими методиками вони могли апелювати тисячами фактів включаючи і статистичні дані…

В основі цих методик лежить  уява та асоціації, якими на жаль сьогодні так часто нехтують. Але ми з Вами підемо трохи далі і виведемо 12 принципів, які дозволяють з легкістю запам’ятовувати інформацію.

 

   Перед тим, як почати висвітлювати наступну інформацію, хочу нагадати Вам, що наш мозок, це надзвичайно дивовижна та потужна машина чи скажімо комп’ютер, потужність якого можна прирівняти до мільярду разом узятих домашніх комп’ютерів…  Тому можливості його практично безмежні, головне зрозуміти, як їх розкрити.

neprijatnij-zapah-iz-obuvi1. Чуттєвість

Під словом чуттєвість, маються на увазі органи відчуття людини. Це зір, слух, дотик, запах, смак, просторова орієнтація.

Наприклад, Вам необхідно запам’ятати якийсь об’єкт, в своїй уяві Вам  необхідно побачити його, доторкнутись до нього (і при цьому відчути рукою що Ви до нього торкнулись, хоча Ви робите це лише в уяві) спробувати відчути його запах, спробувати цей предмет на смак тощо…

Звісно це дуже грубий приклад, але використувуючи його разом з іншими принципами, Ви зможете значно підвищити ефективність запам’ятовування.

Справа у тому, що коли Ви щось уявляєте, мозок це краще сприймає, більше того, коли ви щось уявляєте дуже сильно, мозок це сприймає за реальність, але про це ми поговоримо іншим разом. А додавши до цього ще відчуття Ви надовго закарбуєте те, що Вам необхідно запам’ятати та в будь-який момент зможете це пригадати.

cM56P0cgqUw2. Рухливість

Те що у Вашій уяві рухається запам’ятовується значно краще, постарайтесь образи в Вашій голові зробити трьохвимірними. Використовуйте ритмічні рухи. Чим багатша і різноманітніша ритмічна структура образу, тим легше він запам’ятається.

1013995_340634772735553_843826375_n3. Асоціації

Коли Ви щось запам’ятовуєте, постарайтесь знайти для цього стійку асоціацію у Вашій голові. Цей принцип можна легко продемонструвати на запам’ятовуванні іноземних слів, коли їхнє звучання асоціюється у нас із певними речами, відповідно слово легко запам’ятовується та запам’ятовуєтся його значення.

 

4. Сексуальністьot-porno

Ми все з легкістю запам’ятовуємо речі такого роду. Тому постарайтесь придати трішки сексуальності тому, що хочете запам’ятати і у вас все вийде. До прикладу завдяки цьому образу Ви точно запам’ятаєте що читали цю статтю :)

 

220175. Почуття гумору

Принцип простий, чим смішніше, тим легше запам’ятовується, відповідно навчання може бути веселим та простим, якщо використовувати це принцип. Вам потрібно створювати у своїй голові якомога кумедніші образи того, що Ви запам’ятовуєте.

 

12706. Уява

Ейнштейн якось сказав: “Уява важливіша за знання, тому що знання обмежене, а уява охоплює весь світ, стимулюючи прогрес та еволюцію” Чим більше Ви будете використовувати свою уяву в процесі запам’ятовування, тим легше буде проходити запам’ятовування.

 

7. Нумерація

Word-CountНумерація підвищує ефективність принципів порядку та послідовності.

 

Kak-razvit-fantaziyu-rebenka-

 

8.Символізм

     Вам буде значно легше згадати звичайний нецікавий або абстрактний факт, якщо підмінити його якимось образом або символом.  Наприклад запам’ятати, що Томас Едісон придумав електричну лампочку за рахунок того ж образу домашньої лампочки, яка є у кожного в дома.

yak-zminiti-kolir-fonu-saytu9. Колір

Чим яскравіші образи у Вашій голові, тим легше буде проходити процес запам’ятовування. Постарайтесь надати колір усьому, що Ви будете уявляти та запам’ятовувати.

1322381868_1f40303a42384735413a3839-2410. Послідовність

Принцип послідовного запам’ятовування дозволяє упорядковувати все, що Ви запам’ятали та потім легко це згадати. Адже у Вас буде легкий та чіткий прокладений шлях до інформації.

3611. Позитивні образи

Всі позитивні події у нашому житті запам’ятовуються нам значно краще, як і позитивна інформація. Справа в тому, що мозок не любить повертатися до негативної інформації, тому швидше її забуває. Тому Вам  потрібно робити все те, що Ви запам’ятовуєте позитивним.

 

zaliznyj-veleten212. Перебільшення

Створюючи образи у Своїй голові, старайтесь їх зробити дуже великими, або малими, смішними та незвичними. До прикладу, якщо Вам необхідно запам’ятати, як виглядав якийсь король чи князь, уявіть його з усіма рисами обличчя, але доволі маленького розміру і у величезній шапці, яка більша за нього і постійно сповзає йому з голови, так що його слугам, або йому власноруч  доводиться постійно підтримувати її …

 

Застосовуйте подані принципи в сукупності і Ви з легкістю зможете запам’ятати все те, що Вам необхідно, як для навчання, так і для роботи. Ваш мозок не має меж, межі маєте лише Ви!

viktoria_ria: (Default)

“Сила волі – це свобода, свобода робити те, на що інші не здатні”

“Я обов’язково зроблю це завтра” “Все, з понеділка розпочинаю нове життя” “Сьогодні скурю останню цигарку і кину курити” “Одна затяжка не зробить мене знову залежним від цигарок” “Я більше ніколи не буду пити” “Від сьогодні я починаю вчитись” “Я почну реалізацію свого проекту завтра” “Незабаром я почну ефективніше працювати, незабаром…” і тд…

x_ae0784a2Знайомо? О, як часто ми чуємо та говоримо ці слова… Та, на жаль, результату з цього практично ніякого. Людина не робить нічого нового, не починає змінюватись, не починає реалізовувати себе, не позбувається шкідливих звичок. Це сумно… не реалізовані мрії залишаються нереалізованими, чоловік без сили волі не здатний забезпечити свою сім’ю, тому що він не може змусити себе навчатись чомусь новому, він не може перебороти свій страх, все що він робить це опускає своє життя на дно пляшки…

Думаю Ви теж не одноразово чули жартівливий вираз “Життя, як туалетний папір, здається що довге, а витрачаєш його на всяке лайно”. Це особливо актуально для тих, хто потрапив на гачок залежності, чи тих, хто за все життя не реалізував жодної своєї мрії…

Але якщо б усе так погано було у всіх, наш світ давно б загнувся. Є ж люди, які сміливо реалізовують свої мрії, є люди які бігають зранку, є люди, які не курять, є люди які реалізовують свої мрії, є люди, які досягають успіху… Є і ті, які у 20 років здобувають все те, про що Ви можете мріяти протягом усього життя. Наявність таких людей означає одне: у них є щось таке, що відрізняє їх від Вас. А якщо є щось, що відрізняє, значить можливо зробити так, щоб це стало Вам притаманно. Ключовим фактором, який відрізняє неуспішних і успішних людей, є сила волі (звичайно, є ще ряд навичок притаманних успішним людям, але фундаментом є саме  сила волі).

Сила волі

І ще одне. Сила волі це те, що можна розвинути! Ми не народжуємося сильними людьми, ми ними стаємо! Розумієте?

Це означає, що, дочитавши цю статтю до кінця, Ви отримаєте знання, за допомогою яких зможете розвинути свою силу волі! А з розвинутою силою волі, Вам не буде рівних. Головне, застосуйте все те, що тут написано!

12262Уявімо собі буденну ситуацію, Ви ідете центром  міста і бачите на вітрині магазину величезний, политий глазуррю пончик, дуже красивий та апетитний, Ви б із задоволенням його з’їли, але Ви постановили собі, що більше нічого купувати сьогодні не будете. Але що з Вами відбувається? Ви заходите в магазин і купуєте його, з’їдаєте, а потім думаєте, що зі мною трапилось?

Це типовий приклад того, коли у людини дуже мізерний запас сили волі.  Мозок побачив бажаний об’єкт, почав виділяти багато енергії, а потім, Вам ще більше захотілося цього пончика, оскільки необхідно відновити запас енергії. Замкнуте коло…

Щось схоже відбувається із людьми, які приходять в магазин без наміру щось купувати, але бачать якусь красиву, але зовсім не потрібну річ і чомусь купують її. Так відбувається через сильне виділення гормону ендорфіну в головній корі Вашого мозку. Цей гормон дає Вам відчуття того , що Ви будете щасливі, якщо отримаєте те, що бачите , це може бути пончик, чи якась інша річ .

В Америці навіть проводили експеримент на цю тему. Спершу, його проводили на пацюках. До певних відділень мозку прикріпили електроди, і били пацюків струмом. Однак, ефект був зовсім не таким, як зазвичай. Пацюки ніби отримували задоволення. Тоді їм дали можливість власноруч натискати на кнопку. І пацюки натискали її постійно, відмовляючись навіть від їжі.

Згодом такий же експеримент провели на людях. До їхнього мозку приєднали електроди і дали можливість бити себе струмом. І люди які це робили, не могли зупинитись. Натискали на кнопку знову і знову. Їм здавалося, що кожне натискання зробить їх щасливими. Однак люди не ставали щасливішими, натискання  лише створювало ілюзію того, що при наступному натисканні вони стануть щасливими.

Те ж саме відбувається у мозку курця. Перед тим, як закурити, в його мозку відбувається викид гормону ендорфіну, який створює сильне бажання закурити…

МотиваціяЦе потрібно розуміти, і використовувати цей гормон на противагу. Створіть собі дуже сильну мотивацію, яка змусить мозок виділяти ендорфін для вашої мотивації. Тоді Ви дуже швидко почнете досягати своїх цілей. Напишіть їх на листку та перечитуйте кожного дня. Зробіть фото та почепіть  на найвиднішому місці! Створіть дуже сильну мотивацію!

Лише після того, як Ви створите сильну мотивацію, приступайте до розвитку сили волі. Сама ж сила волі розвивається доволі просто, головне зрозуміти принципи того, як це робиться.

сила воліУявіть собі колбу наповнену рідиною. Ця рідина – це ваша сила волі. Коли Ви робите дії, які потребують сили волі, рівень цієї рідини зменшується. Коли вона закінчується, Ви здаєтесь… Тому, Ваше завдання, створити настільки великий запас сили волі, щоб Ви більше ніколи не здавалися. І постійно його поповнювати. Тому що, якщо Ви не будете розвивати силу волі, її ставатиме менше. Подібно м’язам, якщо Ви їх розвиваєте, вони ростуть. Якщо ні – вони зменшуються.

Є 2 варіанти розвитку сили волі. Старий – через негатив, коли людина мучить себе різними дурницями в ім’я розвитку сили волі (що часто завдає їй більше шкоди, ніж користі) та новий – через позитив, коли людина змушує себе робити дії, які наповнюють її життя позитивом. Таким чином, людина і розвиває силу волі, і почуває себе значно кращою та щасливішою.

усмішка зранку, сила воліЯк і м’язи, сила волі розвивається коли її застосовуєш.  Але тут дуже важливо робити це систематично! Інакше, результату не буде. Найпростіший варіант почати розвивати силу волі, це усміхатися собі у дзеркало кожного ранку. Перший раз на ентузіазмі Вам буде легко це зробити, другий важче, а далі, Ви взагалі не будете хотіти цього робити. Однак, кожного разу усмішка своєму відображенню у дзеркалі значно покращить Вам настрій зранку. А день після цього буде сповнений позитиву та радості :)

З часом цього буде Вам замало, адже у Вас стане більше сили волі і Ви з легкістю будете це робити. Тоді треба буде переходити до більш складних завдань. Наприклад, змушувати себе 1 годину в день присвячувати саморозвитку, чи виконувати якісь інші вправи по розвитку сили волі.

Головне, щоб Ви зрозуміли принцип того, як розвивається сила волі. Зрозумійте, що без неї Ваше життя буде схожим на нікчемне існування, чим Ви приречете на страждання себе та людей, яких любитимете. Випадковостей не буває, тому думаю, Ви не даремно прочитали цю статтю. Значить, це було саме те, що Вам зараз необхідно!

 

Також важливо, щоб хтось настановляв Вас на шляху розвитку сили волі. Це дуже важливо, тому що зазвичай люди починають розвивати силу волі у 2 випадках: 1 – це коли вони попадають на повне дно свого життя (як це було в моєму випадку) відштовхуються від нього та рухаються уперед, 2-  коли людина розуміє, що вона не хоче марнувати життя. Розуміє, що опуститися на повне дно, це не для неї, тим більше, що з дна не всі піднімаються. Тоді людина починає розвивати силу волі. Але у неї це не завжди виходить. Часом, через відсутність досвіду, через помилки, а нерідко через нестачу сили волі та якогось зовнішнього чинника, який би пришвидшив процес розвитку сили волі, вберіг від помилок та забезпечив результат.

Якщо Ви відчуваєте, що Ви відноситесь до 2 варіанту, дуже рекомендую Вам пройти безкоштовну онлайн консультацію , де Ви отримаєте повну стратегію розвитку сили волі, розроблену спеціально під Вас, це дозволить оминути мільйон помилок, яких Ви можете припуститись у процесі розвитку сили волі. Та забезпечить Вам результативність Ваших зусиль, а в довгостроковій перспективі, реалізацію Вам Ваших мрій!

Щиро вірю в те, що, починаючи з цього моменту, Ви назавжди зміните своє життя, розвинете силу волі та покрокуєте до створення свого легендарного життя! Я у Вас вірю!
viktoria_ria: (Default)

У кожного в житті бувають моменти, коли ми намагаємось контролювати себе, але нам це зовсім не вдається. Ми обіцяємо собі, що не будемо весь день спати, чи що не будемо більше їсти перед сном чи посеред ночі, ми говоримо, що на цей раз обов’язково доведемо справу до кінця і тд.. .

самоконтрольАле чому відбувається так, що настанови, які ми обираємо для себе, не працюють? Ну точніше не зовсім не працюють, а працюють тільки якийсь невеликий відрізок часу… І люди, зазвичай, у таких випадках роблять висновок, що вони не здатні себе контролювати, їм просто хочеться і все, вони роблять те, що хочеться, стаючи, таким чином, рабом власних бажань.

Це дуже небезпечно, оскільки чим більше Ви піддаєтесь на такі речі, тим більшу владу вони над Вами отримують. Чим більше Ви відкладаєте все на потім, тим важче потім цієї звички позбутись. Чим більше Ви запізнюєтесь, тим важче прийти вчасно, чим більше Ви дозволяєте собі порушувати свої правила, тим важче стає їх дотримуватись. Про це варто пам’ятати!

Самоконтроль – це можливість контролювати свої дії, незалежно від свої бажань (йде мова про деструктивні бажання, які у короткострокових перспективах піднімають Вам настрій, але у довгострокових, руйнують Ваші мрії або життя).

Мабуть я Вас не здивую, якщо скажу, що в основі самоконтролю лежить сила волі і принципи роботи у них схожі. Якщо Ви вперше знайомитесь із цією темою, прочитайте спершу статтю “сила волі, що це? Так як розвивати?” Там описані головні принципи роботи сили волі та її розвитку, розуміння яких, зараз буде важливим для нас.

Насамперед, давайте розберемо, що  відбувається з людиною на фізіологічному рівні, коли вона намагається контролювати себе:

Наш мозок працює за принципом збереження енергії. Вся історія людства покрита голодом та невпевненістю у завтрашньому дні, це заклало в наш мозок функцію збереження енергії. Оскільки Він думає, що завтра постачання енергії (в основному це їжа, також нормальний сон) може припинитись, він намагається відкласти максимум запасів, щоб у випадку надзвичайної  ситуації, мати що використовувати.

Колю людина намагається контролювати себе, це потребує надзвичайно великих затрат енергії. Відповідно, коли мозок бачить, що енергія швидко витрачається, він припиняє її постачання, щоб зберегти енергію. Таким чином, постачання енергїі обмежується, сил на самоконтроль не вистачає, і людина  здається.

(В даному випадку, Варто пригадати колбу зі статті “сила волі, що це? Так як розвивати?“, коли енергії стає недостатньо, сила волі дуже швидко зменшується, оскільки немає чинників, які її підтримують. Тому людина швидко здається)

Ніщо не поглинає настільки багато і настільки швидко Вашу енергію, як самоконтроль, намагання контролювати свої дії, думки та вчинки. Оскільки більшість людей ніколи про це не задумується, а тим більше не розвиває силу волі та самоконтроль, енергії у них витрачається настільки швидко, що спробами контролювати себе, вони лише погіршують своє становище.

самоконтрольЗаборонений плід завжди смачніший, тому коли людині сказати, що їй чогось не можна, їй цього дуже захочеться. Схожа ситуація і тут, Ви ментально постійно зациклюєтесь на тому, що не можна, виділяється дофамін, людині починає здаватись, що заборона зробить її щасливішою, і тут виходить безвихідна ситуація. Тому спершу, краще не ставити собі заборон. Краще старайтесь відволікатись на щось інше і, таким чином, не думати про об’єкт спокуси.

Хороша новина у тому, що здатність до самоконтролю можна підвищувати. Як у якийсь конкретний момент, щоб втриматись, так і в довгостроковій перспективі, можна розвинути самоконтроль так, щоб не здаватись та мати змогу постійно контролювати себе, свої думки, дії та вчинки.

У довгостроковій перспективі, розвиток самоконтролю пов’язаний насамперед із розвитком сили волі. Чим краще Ви розвинете силу волі, тим довше Ви зможете контролювати себе. Також паралельно з розвитком сили волі, помаленьку, починаючи з меншого до більшого, розвивайте самоконтроль, шляхом його застосування.

Беріть собі маленькі настанови, утримання від яких, буде для Вас корисним і це не вимагатиме у Вас великих зусиль. Та притримуйтесь цих настанов. Ставте собі часові рамки, наприклад протягом тижня я не буду їсти шоколаду, і протягом тижня дотримуйтесь цієї настанови. Але це ні у якому разі не означає, що коли час дії настанови закінчиться, Ви повинні “відірватися на повну” і з’їсти пів кілограма шоколаду. Це зруйнує усі Ваші старання. Так Ви можете зробити собі приємно і трішки себе побалувати. Але потрібно знати міру.

Паралельно, розвиваючи силу волі, розвивайте здатність до самоконтролю (але зауважте  один момент, не беріть більше 1 вправи на тиждень, якщо Ви розвиваєте силу волі концентрацією, тоді перший тиждень просто концентруйтесь, а тоді продовжуйте концентруватись і додавайте відмову від чогось для розвитку самоконтролю) Оскільки самоконтроль – це складова сили волі, Ви вбиватимете одночасно двох зайців.

З часом, здатність до самоконтролю збільшуватиметься, мозок почне зберігати енергію для самоконтролю, відповідно він більше на стане шоковою витратою енергії для мозку. Але тут дуже важливо звернути уваги на джерела Вашої енергії. В основному, це харчування та сон. Якщо Ви будете погано або неякісно харчуватися, тоді здатність до самоконтролю сильно падатиме. Це ж стосується і сили волі. Якщо Ви не будете висипатись, або будете спати забагато, аналогічно здатність до самоконтролю буде зменшуватись.

Зpyramidнайдіть оптимальний для себе час сну, враховуйте, що наш сон йде півторагодинними циклами, тому за 7.5 годин Ви краще виспитесь, ніж за 8…  Збалансовуйте своє харчування, збільшуйте споживання свіжих фруктів та овочів та зменшуйте кількість жареного та жирного. Складіть для себе правильний раціон харчування та дотримуйтесь його. Це дозволить Вам гарно виглядати, позбутися (з часом) надмірної ваги, покращити своє здоров’я та фізичний стан. Харчування повинно бути здоровим та регулярним. Ви повинні їсти у чітко визначений час.

Якщо організм звикне до регулярного постачання їжі, потреба у відкладанні запасів зменшуватиметься, відповідно Ви з кожним днем будете відчуватимете себе дедалі енергійнішими. Ви будете більше встигати та відчуєте себе здоровою щасливою людиною.

Це ж стосується і сну, у Вас повинен бути чіткий графік сну, лягаєте в один час, прокидаєтесь в один час. Ораганізм навчиться повністю відновлютись за час сну. Зранку Вам стане набагато легше прокидатись та починати свій день. А з кожним днем, енергії в організмі ставатиме дедалі більше.

 Як підтримувати самоконтроль

89156808_ya0224Якщо Ви відчуваєте, що скоро можете здатись, найкращим варіантом для Вас буде відволіктись на декілька хвилин та зробити одну з наступних дій:

1. Невеличка зарядка.

Взагалі, заняття спортом підвищують силу волі та здатність до самоконтролю. Для того, щоб у даний момент покращити свій самоконтроль, достатньо встати, розрухатись, зробити невеличку зарядку або прогулятись. Якщо Ви відчуваєте що от от зірветесь, краще за все просто піти 10 хвилин прогулятись на свіжому повітрі.

2. Правило 10 хвилин

Якщо Ви відчуваєте, що зараз зірветесь, знову закурите, чи випустите з під контролю свої емоції  чи щось інше. Постановіть собі, що якщо через 10 хвилин, Вам далі буде хотітися це зробити, Ви це зробите. За цих 10 хвилин Ви заспокоїтесь, організм вийде із стресового стану і Ви зможете добре обдумати свої вчинки. Таким чином, добре подумавши над тим чи варто порушувати настанову, Ви заспокоїтесь та не будете її порушувати.

Коли будете обдумувати, згадайте про свої довгострокові цілі, згадайте всю ту радість, яку вони Вам принесуть, тоді дофамін почне працювати на Вас і бажання порушити настанову зникне, а з’явиться сильна повага до себе, оскільки Ви витримали.

3. Заспокойтесь та дихайте глибоко.

Розслабтесь, та рахуйте до 10. При цьому, кожного разу вдихаючи та видихаючи на повні груди. Цей спосіб, мабуть, знайомий кожному, але майже ніхто його не використовує, попри усю його ефективність. Він здатний допомогти Вам не втратити самоконтроль та продовжити рухатись до Ваших цілей.

4. Відновіть енергію.

Самоконтроль – це те, що потребує дуже високих затрат енергії. Відповідно Ви можете поновити енергію і цим відновити здатність до самоконтролю. Перекусіть свіжими фруктами чи іншою поживною та корисною їжею. Рівень енергії в організмі відновиться і Ви зможете продовжувати контролювати себе.

Але враховуйте, що організм тратить дуже багато енергії не перетравлення їжі. Тому, якщо Ви їсте забагато, Ви витрачаєте більше енергії, ніж отримуєте. Тому дуже важливо правильно та регулярно харчуватися.

Самоконтроль

Не забувайте, що в основі самоконтролю лежить сила волі, і починати потрібно, насамперед з розвитку сили волі. Тому що, якщо у Вас буде недостатньо сили волі, тренування самоконтролю лише нашкодять Вам.

http://vitaliyivanov.com/samokontrol-yak-kontrolyuvaty-svoji-diji/
viktoria_ria: (Default)

 

"Сербська мова дуже гарна. Посмішку спричиняють тільки несподівані значення деяких слів? які в російській мові мають зовсім інше значення", - пише сайт AdMe.ru, який зібрав саме такі випадки. "Щоби зненацька вас не застала сербська "бабушка", - пишуть у матеріалі.

До вашої уваги пари слів, які комусь російськомовному впали у вічі.

РОСІЙСЬКОЮ = СЕРБСЬКОЮ:

КАРАСЬ = БАБУШКА
МАМА = МАЙКА
ПОНЯТЬ = СХВАТИТИ
КЛУБНИКА = ЯГОДА
СЛОВО = РЕЧ
БУКВА = СЛОВО
БОРЕЦ = РВАЧ
МУСОР = ОТПАД
ЛОПНУТЬ = ПУКНУТИ
МЕДЛЕННО = СПОРО
ЛЕБЁДУШКА = ЛАБУДА
ДОМ = КУЧА
БЕЗОПАСНОСТЬ = БЕЗБЕДНОСТЬ
ЗОЛУШКА = ПЕПЕЛЮГА
СКУЛА, ЩЕКА = ЯГОДИЦА
ДОРОГО = СКУПО
ХОРОШАЯ ЖЕНА = ВРЕДНА ЖЕНА
ЖАРЕНОЕ МЯСО = ПЕЧЕНЕ
БАСКЕТБОЛ = КОШАРКА
ВОЛЕЙБОЛ = ОДБОЙКА
ГАНДБОЛ = РУКОМЕТ
ТЕАТР = ПОЗОРИШТЕ
ГЕРМАНИЯ = НЕМАЧКА
ХОЛОСТЯК = БЕЖЕНАЦ
ГОРДОСТЬ = ПОНОС
ЖЕРЕБЕЦ = ПАСТУХ
БЕГЕМОТ = НИЛЬСКИЙ КОНЬ
ПОЦЕЛУЙ = ПОЛЮБАЦ
ГЛУБИНА = ДУБИНА
ПОЛКОВНИК = ПУКОВНИК
МУЖСКИЕ БРЮКИ = ПАНТАЛОНЕ
КРЕПКИЕ НАПИТКИ = ЖЕСТОКА ПИЧА
ПРЯТКИ = ЖМУРКЕ
ДЕД МОРОЗ = ДЕДА МРАЗ
"УНЕСЕННЫЕ ВЕТРОМ" = "ПРОХУЯЛО СА ВИХОРОМ"

http://gazeta.ua/articles/chistota-movlennya/_ne-plutajte-schoki-ta-sidnici-pidstupnij-serbskorosijskij-pereklad/591781
viktoria_ria: (Default)
Никогда не воюйте с Украиной! Мы страна с безупречной военной стратегией, гибкой тактикой и непобедимой армией. Мы просто очень скромные, нам не нужно гордиться будущими победами, мы сами про себя все знаем и смотрим на соседей бряцающих оружием и все время кого-то там побеждающих как на недоразвитых.

Мы помним про 4! Украинских фронта, что каждый третий Герой Советского Союза был украинец, мы единственные кто, продолжал вести боевые действия спустя 10 лет!!! после окончания Второй Мировой на своей территории. Мы герои, все, без исключения и мы об этом знаем. Нет, мы не ненавидим своих врагов, мы их презираем, это наша сила, наш дух, мы настолько вольная и свободолюбивая нация, что разоружаем континенты своим пацифизмом и вооружаем врагов своим пофигизмом и полным пренебрежением к их доблестям и оружию. Мы всегда знаем что победим, дойдем куда угодно, на Мальту, Берлин, Вену — нами движет сила освободителей, а не завоевателей. Мы откровенно презираем все империи, но безудержно любим все Республики.

Никогда не пытайтесь нас завоевать, у нас такой опыт партизанской борьбы и подполья, что это будет последняя ваша страна которую вы оккупировали. На этом погорели Австро-Венгерская, Российская и Советская империя. Мы разлагаем изнутри порядок и сеем хаос. Это на генетическом уровня, память предков. Мы по духу воины, по роду и по призванию. Мы можем месяцами танцевать на Майдане, откровенно издеваться над Беркутом, доводить его до белого каления, 15 минут на разгон Майдана превращается в месяцы. Только у нас Герои могут с деревянными щитами и палками идти на вооруженный спецназ. Мы вселяем леденящий ужас в своих врагов, мы парализуем их страхом, сковываем их трепетом и заставляем бежать. Мы редко добиваем врагов, мы можем подойти к Москве — а потом передумать ее поджигать, поскольку нам становится неинтересно, победив врага полностью, мы теряем свой боевой дух, свое глобальное позиционирование, свою справедливую миссию.

Мы очень точно идентифицируем внутреннего врага по страусиным туфлям — а внешнего по имперским замашкам. Мы пуп Земли, ее Центр.

Мир крутится вокруг нас. Мы можем устроить глобальную заварушку, только из-за того, что нам не понравилась Йолка. У нас безупречная стратегия, мы можем годами притворяться безобидными селюками, прекрасно зная, что в один прекрасный момент тихо пустим слюнку в балаклаву, мирно засыпая на итальянской мебели в Хонке.

Мы универсальны, полилингвистичны, разобщены, разбросаны по свету, индивидуальны, мы каждый сам по себе уже боевой отряд — и в этом наша Сила. Только у нас могут бандеровцы охранять синагоги, евреи создавать сотни самообороны, русские быть украинскими националистами, а крымские татары скандировать «Крим — це Україна!».

Мы мягкая сила, жидкие как вода, легкие как воздух и невидимые как Дух. Наши враги всегда в нас ошибаются, друзья нас чувствуют и понимают.

Никогда не воюйте с Украиной, как только вы подумали как нас завоевать, мы уже думаем, де у вас будуть краще рости огірки. Нічого особистого, просто ми такі є. Слава Україні!

Андрій Гутовський
viktoria_ria: (Default)

Програміст, інвестор і підприємець Джеймс Альтушер, що запустив вже кілька стартапів, опублікував на TechCrunch дуже простий, корисний і чесний мануал для тих, хто хоче радикально змінити сферу діяльності, але не знає, з чого почати. 

Ось які справи: я був на нулі кілька разів, повертався до життя кілька разів, робив це знову і знову. Я починав нові кар’єри. Люди, що знали мене тоді, не знають мене зараз. І так далі.

Я кілька разів починав кар’єру з нуля. Іноді – бо змінювалися мої інтереси. Іноді – тому що всі мости були спалені, а іноді тому, що мені відчайдушно потрібні були гроші. А інколи – тому що я ненавидів усіх на моїй колишній роботі або вони ненавиділи мене.

Існують й інші способи перевинайти себе, тому ставтеся до моїх слів з ​​часткою скептицизму. Це те, що спрацювало в моєму випадку. Я бачив, як це працює приблизно для сотні інших людей. За інтерв’ю, за листами, які мені писали за останні 20 років. Ви можете спробувати – або пропустити крізь вуха.

1. Зміни ніколи не закінчуються

Кожен день ви відкриваєте себе заново. Ви завжди в русі. Але кожен день вирішуєте, куди саме рухаєтеся: вперед або назад.

2. Почніть з чистого аркуша

Всі ваші минулі ярлики – даремні. Ви були лікарем? Випускником Ліги плюща? Володіли мільйонами? У вас була сім’я? Всім начхати. Ви втратили все. Ви нуль. Не намагайтеся сказати, що ви є чимось більшим.

3. Вам потрібен наставник

Інакше ви підете на дно. Хтось повинен показати вам, як рухатися і дихати. Але не турбуйтеся про пошуки наставника (див. нижче).

4. Три типи наставників

Прямий. Хтось, хто попереду вас, хто покаже вам, як він цього досяг. До речі, наставники не схожі на того героя Джекі Чана у фільмі «Карате- пацан». Більшість наставників буде вас ненавидіти.

Непрямий. Книги. Фільми. Ви можете отримати 90% настанов з книг та інших матеріалів. 200-500 книг прирівнюються до хорошого ментора. Коли люди запитують мене: «Яку хорошу книгу варто прочитати?», я не знаю, що їм відповісти. Є 200-500 хороших книг, які варто прочитати. Я б звернувся до надихаючих книг. У що б ви не вірили, зміцнюйте ваші переконання щоденним читанням.

Наставником може бути що завгодно. Якщо ви ніхто і хочете створити себе заново, все, на що ви дивитеся, може стати метафорою ваших бажань і цілей. Дерево, яке ви бачите, з корінням, недоступними погляду, та грунтовими водами, які його живлять – метафора для програмування, якщо пов’язувати окремі точки воєдино. І все, на що ви дивитеся, буде «з’єднувати точки».

5. Не хвилюйтеся, якщо вас ніщо не захоплює

Ви дбаєте про своє здоров’я. Почніть з нього. Робіть маленькі кроки. Вам не потрібна пристрасть, щоб досягти успіху. Робіть свою справу з любов’ю і успіх стане природним симптомом.

tumblr_mmoq9qDGCi1qb0j8no1_1280

6. Час, який буде потрібно на перестворення себе: 5 років

Ось опис цих 5 років.

Перший рік: ви борсаєтесь і читаєте все підряд і тільки починаєте щось робити.

Другий рік: ви знаєте, з ким вам потрібно розмовляти і підтримувати робочі зв’язки. Ви робите щось кожен день. Ви нарешті розумієте, як виглядає карта вашої власної гри в «Монополію».

Третій рік: ви досить гарні, щоб почати заробляти гроші. Але поки, можливо, не настільки, щоб заробляти собі на життя.

Четвертий рік: ви добре себе забезпечуєте .

П’ятий рік: ви заробляєте статки.

Іноді я впадав у фрустрацію в перші чотири роки. Я запитував себе: «чому це досі не сталося?», бив кулаком по стіні і розбивав собі руку. Це нормально, просто продовжуйте йти. Або зупиніться і виберіть нове поле для діяльності. Це неважливо. Коли-небудь ви помрете – і тоді змінитися буде дійсно складно.

7. Якщо ви робите це занадто швидко або занадто повільно, значить, щось іде не так.

Хороший приклад – Google.

8. Справа не в грошах

Але гроші – хороше мірило. Коли люди говорять «це не через гроші», їм потрібно бути впевненими в тому, що у них є якась інша одиниця виміру. «Як щодо просто займатися тим, що ти любиш?». Попереду буде багато днів, коли вам не буде подобатися те, чим ви займаєтеся. Якщо ви робите це з чистої любові, це займе набагато більше п’яти років. Щастя – це лише позитивна реакція вашого мозку. У якісь дні ви будете нещасні. Ваш мозок – це лише інструмент, він не визначає, ким ви є.

9. Коли можна сказати «Я займаюся Х», коли Х стає твоєю новою професією?

Сьогодні.

10. Коли можна почати займатися Х?

Сьогодні. Якщо ви хочете малювати, придбайте полотно і фарби сьогодні, почніть купувати 500 книг по одній і малювати картини. Якщо ви хочете писати, зробіть наступні три речі:

– читайте
– малюйте
– візьміть свого улюбленого автора і надрукуйте його краще оповідання слово за словом. Запитайте себе, чому він написав кожне слово. Нехай він буде вашим наставником сьогодні.

Якщо ви хочете відкрити свою справу, почніть придумувати ідею для бізнесу. Перестворення себе починається сьогодні. Кожен день.

11. Коли я зароблю гроші?

Через рік ви вкладете в цю справу 5000-7000 годин. Це досить добре, щоб ви потрапили в топ-200-300 в світі за якою завгодно спеціальністю. Потрапляння в топ- 200 майже завжди забезпечить вас засобами до існування. До третього року ви зрозумієте, як заробляти гроші. До четвертого зможете збільшити оберти і забезпечити себе. Деякі на цьому і зупиняються.

12. До п’ятого року ви потрапите в топ-30-50, так що зможете заробити достатньо багато.

13. Як визначити, що це моє?

Будь-яка область, в якій ви в змозі прочитати 500 книг. Йдіть до книжкового магазину і знайдіть її. Якщо через три місяці вам стане нудно, знову йдіть у книжковий. Позбавлятися від ілюзій – нормально, в цьому сенс поразок. Успіх краще поразки, але найважливіші уроки нам дають поразки. Дуже важливо: не варто поспішати. За свою цікаве життя ви зможете багато разів змінити себе. І багато разів зазнаєте невдачі. Це теж весело. Ці спроби перетворять ваше життя в книгу оповідань, а не підручник. Деякі люди хочуть, щоб їх життя було підручником. Моє – книга оповідань, добре це чи погано. Тому зміни відбуваються кожен день.

14. Рішення, які ви приймете сьогодні, будуть у вашій біографії завтра.

Приймайте цікаві рішення, і у вас буде цікава біографія.

15. Рішення, які ви приймете сьогодні, стануть частиною вашої біології

16. Що, якщо мені подобається щось екзотичне? Біблійна археологія або війни XI століть?

Повторіть вищеописані кроки, і до п’ятого року ви зможете розбагатіти. Ми не знаємо, як. Не потрібно шукати кінець шляху, коли ви здійснюєте лише перші кроки.

17. Що, якщо моя сім’я хоче, щоб я став бухгалтером?

Скільки років свого життя ви обіцяли віддати своїй родині? Десять ? Все життя? Тоді чекайте наступного життя. Вам обирати. Обирайте свободу, а не сім’ю. Свободу, а не упередження. Свободу, а не уряд. Свободу, а не задоволення чужих запитів. Тоді ви задовольните свої.

18. Мій наставник хоче, щоб я йшов його шляхом.

Це нормально. Освойте його шлях. Потім зробіть по- своєму. З повагою. На щастя, ніхто не приставляє вам до голови пістолет. Тоді б вам довелося виконувати його вимоги, поки він не опустить пістолет.

19. Мій чоловік (дружина) хвилюється – хто подбає про наших дітей?

Людина, яка змінює себе , завжди знаходить вільний час. Частина змін у собі – це знаходити моменти і перекроювати їх так, як ви хотіли б їх використовувати.

1208319-8-1359404434146

20. Що, якщо мої друзі вважатимуть мене божевільним?

Що це за друзі?

21. Що, якщо я хочу бути космонавтом?

Це не зміна себе. Це конкретна професія. Якщо вам подобається космос, професій багато. Річард Бренсон хотів бути космонавтом і створив Virgin Galactic.

22. А якщо мені подобається випивати і тусуватися з друзями?

Прочитайте цей текст ще раз через рік.

23. А якщо я зайнятий? Зраджую чоловікові або дружині або ж зраджую свого партнера?

Прочитайте цей текст ще раз через два-три роки, коли ви будете на дні, без роботи і всі від вас відвернуться.

24. А якщо я взагалі нічого не вмію?

Прочитайте знову пункт 2.

25. А якщо у мене немає диплому або від нього жодної користі?

Прочитайте знову пункт 2.

26. А якщо мені потрібно зосередитися на виплаті іпотеки або іншого кредиту?

Прочитайте знову пункт 19.

27. Чому я весь час відчуваю себе аутсайдером?

Альберт Ейнштейн був аутсайдером. Ніхто з наділених владою людей не найняв би його на роботу. Кожен відчуває себе іноді самозванцем. Найбільша творчість народжується з скепсису.

28. Я не можу прочитати 500 книг. Назвіть одну книгу, яку потрібно прочитати заради натхнення.

Тоді можете відразу здатися.

29. А якщо я занадто хворий, щоб змінювати себе?

Зміни сприятимуть виробництву корисних речовин у вашому тілі: серотоніну, дофаміну, окситоцину. Рухайтеся вперед і, можливо, ви не видужаєте зовсім, але станете здоровіше. Не використовуйте здоров’я як виправдання. І нарешті, спочатку перебудуйте своє здоров’я. Більше спіть. Краще харчуйтеся. Займайтеся спортом. Це ключові кроки до змін.

30. А якщо мій партнер мене підставив, і я все ще суджуся з ним?

Киньте суди і більше ніколи про нього не думайте. Половина проблеми була в вас.

31. А якщо мене садять до в’язниці?

Прекрасно . Перечитайте пункт 2. У в’язниці прочитайте побільше книг.

32. А якщо я боязка людина?

Зробіть слабкість своєю силою. Інтроверти краще вміють слухати і концентруватися, вони вміють викликати симпатію.

33. А якщо я не можу чекати п’ять років?

Якщо через п’ять років ви плануєте залишатися живим, можна почати сьогодні.

34. Як налагоджувати контакти?

Будуйте концентричні кола. Ви повинні бути всередині. Наступне коло – друзі та родина. Потім – співтовариства в онлайні. Потім – люди, яких ви знаєте по неформальним зустрічам і чаюванням. Потім – учасники конференцій і лідери думок у своїй галузі. Потім – наставники. Потім – клієнти і ті, хто робить гроші. Почніть пробиратися через ці кола.

35. Що, якщо моє его почне заважати тому, що я роблю?

Через півроку- рік ви повернетеся до пункту 2.

36. Що, якщо я захоплений відразу двома речами? І я не можу вибрати?

Зіставте їх, і ви будете кращим в світі за цим поєднанням.

37. А якщо я настільки захоплений, що хочу вчити інших тому, чому вчуся сам?

Читайте лекції на YouTube. Почніть з аудиторії, що складається з однієї особи, і дивіться, чи росте вона.

38. А якщо я хочу заробляти гроші у сні?

На четвертий рік почніть віддавати на аутсорсинг те, що робите.

39. Як знаходити наставників і експертів?

Коли ви здобудете достатньо знань (після 100-200 книг), напишіть 10 ідей для 20 різних потенційних менторів. Ніхто з них вам не відповість. Напишіть ще 10 ідей для 20 нових наставників. Повторюйте це щотижня. Складіть розсилку для всіх, хто вам не відповів. Повторюйте, поки хто-небудь не відповість. Пишіть блог про те, як щось вивчаєте. Будуйте спільноту, в якому ви можете стати експертом.

40. А якщо у мене не виходить придумувати ідеї?

Тоді практикуйтеся в цьому. «Розумові м’язи» схильні атрофуватися. Їх потрібно тренувати. Мені важко дотягнутися до кінчиків пальців на ногах, якщо я не буду робити цього щодня. Треба робити це кожен день протягом якогось часу, перш ніж це буде даватися мені легко. Не чекайте, що з першого дня у вас будуть з’являтися хороші ідеї.

41. Що ще почитати?

ПІСЛЯ книг можна читати сайти, форуми, журнали. Але велика їх частина – сміття.

42. А якщо я роблю все, що ви говорите, але все одно, схоже, нічого не виходить?

Вийде. Просто почекайте. Продовжуйте змінювати себе кожен день. Не намагайтеся знайти кінець шляху. Ви не роздивитесь його в тумані. Але ви можете побачити наступний крок, і ви зрозумієте, що якщо зробите його, то врешті-решт дійдете до кінця шляху.

43. А якщо я починаю відчувати себе пригніченим?

Годину в день сидіть в тиші. Вам потрібно повернутися до своєї суті. Якщо вам здається, що це звучить нерозумно, не робіть цього. Живіть далі зі своєю депресією.

44. А якщо немає часу сидіти в тиші?

Тоді сидіть в тиші по дві години на день. Це не медитація. Треба просто сидіти.

45. А якщо мені стане страшно?

Спіть 8-9 годин на добу і ніколи не займайтеся плітками. Сон – перший секрет хорошого здоров’я. Не єдиний, але перший. Деякі люди пишуть мені, що їм достатньо чотирьох годин сну або що в їх країні тих, хто багато спить, вважають ледачими. Ці люди зазнають поразки і помруть молодими. Що стосується пліток, наш мозок біологічно запрограмований мати 150 друзів. І коли ви спілкуєтеся з одним з друзів, ви можете пліткувати про когось з інших 150 . А якщо у вас немає 150 друзів, то мозок захоче читати журнали з плітками, поки йому не здасться, що у нього є 150 друзів. Не будьте такі дурні, як ваш мозок.

46. А якщо мені все здається, що у мене ніколи нічого не вийде?

За 10 хвилин на день практикуйтеся в подяках. Чи не придушуйте свій страх. Помічайте свій гнів. Але також дозволяйте собі бути вдячним за те, що у вас є. Гнів ніколи не надихає, а вдячність – надихає. Подяка – це міст між вашим світом і паралельного всесвіту, де живуть всі творчі ідеї.

47. А якщо мені постійно доводиться мати справу з якимись особистими чварами?

Знайдіть інших людей, з якими можна перебувати поруч. Людина , що змінює себе, постійно буде зустрічати людей, які намагаються це придушити. Мозок боїться змін – це може бути небезпечно. Біологічно мозок хоче для вас безпеки, а зміни – це ризик. Тому мозок буде підсовувати вам людей, що намагаються вас зупинити.
Навчіться говорити «ні».

48. А якщо я щасливий на своїй офісній роботі?

Удачі.

49. Чому я повинен довіряти вам? Ви стільки разів зазнавали поразок.

Не довіряйте мені.

50. Чи станете ви моїм наставником?

Ви вже прочитали цей пост.

Оригінал: TechCrunch, переклад російською: Theoryandpractice, переклад українською: Inspired.

Tags:
viktoria_ria: (Default)
нам хорошо в нашем киеве
30 авг, 2014 at 11:20 PM
Блядь, вы заебали уже.

Вы заебали, дорогие жители донецкой и луганской области своим нытьем о том, что "вам в Киеве хорошо нас судить, у вас такого не было, а нам страшно".

Да, действительно, у нас в Киеве не работали "Грады" и не разносили дома. А знаете почему?

Потому что (все фото из моего жж, уже ранее опубликованные)

...когда в нашем городе было Грушевского, с отстрелами, гранатами, вонью покрышек и так далее, мы все равно с подругами шли волонтерить на кухню, которая находилась в здании в 200 метрах от происходящего. И мы готовили еду и горячее питье для наших мужчин, которые в тот момент были на морозе -25.
В углу, напротив горы батонов лежали респираторы и противогазы. И когда приходила команда "снова гранаты и газ" (а к гранатам между нами говоря, прикручивали горсть гвоздей) - девочки разносчицы просто молча надевали их и шли.
А когда была наша очередь разносить горячее на Грушевского, нас пропускали через кордоны без очереди. Всех остальных женщин нет, потому что опасно и стреляют. А нас, волонтеров - да. Первее нас пропускали лишь медиков, по команде "ДОРОГУ МЕДИКАМ!!!!" когда они на одеялах протаскивали мимо очередное окровавленое тело.

А мы все равно шли.





Вот такие сообщения получили все без исключения находящиеся на Майдане и на Груше.
Посмотрите, дата - 21 января.

По принятым за 5 дней до того законам, это значило, что каждый получивший может сесть на пятнадцать лет.
То, что законы эти могут отменить - тогда казалось таким же нереальным, как высадка на Плутон.
То, что это фейк, сработанный передвижными станциями - мы узнали позже. А сначала это значило - привет, пятнадцать лет.

А мы все равно шли.




Это фотографировала лично я недалеко от своего дома.

Эту машину полностью разнес "Беркут" за то, что она пыталась тормознуть перед очередным автобусом с беркутней, двигающимся на город. В машине было два человека. Одного выкрали и увезли с собой неясно куда. Второй в бессознательном состоянии после избиения был выброшен в 100ти метрах от машины.

Внутри машины было разбито все - торпедо, сорвана внутренняя обивка, даже вывернуты кресла.

Это было обычным делом, просто я остановилась (потому что если не я, то кто?) чтобы сфотографировать, вывесить в интернете и поднять на уши Автомайдан.

К моменту когда я подъехала, на месте были уже волонтеры, какие-то адвокаты и так далее.

Это (то что сделали с машиной) было обычным делом. Иногда еще машины расстреливали. Иногда - отбирали. Иногда - сжигали.
Но мы останавливались, и фотографировали, и бросались на ментов. Которые тогда были полностью, абсолютно безнаказаны.

А мы все равно шли.





Эти женщины везут вязанки дров для Майдана в метро.

Потому что в какой-то момент менты останавливали любую машину, двигавшуюся к Майдану. И обыскивали. А если находили в ней дрова, покрышки или даже носки в количестве 20ти пар - человека арестовывали. И сажали в камеру, да. Или избивали. А машину забирали.

И тогда люди начали возить все на метро.

Покрышек, перевозимых в вагонах метро, я не видела. Я знаю, что одна моя приятельница на виду у ментов в оцеплении с независимым видом...прокатила одну покрышку внаглую мимо них. Дама в норковой шубе.

Кстати, по метро титушки отлавливали вот таких людей. Или избивали просто за то, что человек пах дымом. Ясно откуда ехал.

А мы все равно шли.




Институтская. 20 февраля. Женька.

Без бронежилета. У нас их просто не было тогда. Как, впрочем, и у убитого, лежащего слева. Как и у мальчика в мотоциклетном шлеме, который от пули не спасает.

Стреляют, говорите? Страшно?
А вот эти люди тупо шли под пули, словно бы стремясь завалить телами своих убийц.

Совершенно безумный с точким зрения логики, здравого смысла и закона самосохранения шаг.
Их убивали. Трупам было несть числа за считанные часы.

А они все равно шли.



Как вы заебали со своими "вам, в Киеве хорошо"

Да, нам в Киеве сейчас - хорошо.

Потому что мы, блядь, отстояли всю эту безумную зиму и весь Майдан. Пока "хорошо" было вам в Донецке и Луганске.

У нас были и вооруженные отморозки, которые стреляли на улицах.
И похищенные люди.
И запытанные насмерть.
И брошенные в камеры.
И преследуемые ментами по сфабрикованным делам.
И обыски с погромами в квартирах.
И соженные (десятками!) машины.

Да, у нас не было "Градов" и разрушенных домов.

Но может быть потому, что мы попросту этого не допустили?
Формировали отряды по отлавливанию "титушек". Ходили группами по несколько человек. Устраивали дежурства. Подменяли друг друга на морозе -25.
При появлении незнакомых и подозрительных людей орали благим матом, били в колокола, сдавали их если кому было сдать, или попросту объединялись и шли против них. По команде "опасность!" мы сбегались защищать своих, а не разбегались. Даже не будучи уверенным, что ты не будешь единственым, кто как дурак, пойдет с флагом против автомата.
Ходили на Майдан, Грушевского или волонтерили - как на вторую работу после основной работы. ТРИ МЕСЯЦА КАЖДЫЙ БОЖИЙ ДЕНЬ.
Если в какой-то день или ночь получалось пропускать "дежурство", нас мучила совесть, потому что "мы предавали Украину" (с)

И когда нам было страшно - мы матерились, ругались, стучали зубами, плакали, но все равно шли.

Даже не фига не веря временами в положительный исход нашего дела, попросту понимая, что лучше загнуться чем прогнуться.

Может быть еще и поэтому сейчас нам в нашем Киеве хорошо?

Кто-то из "восточноукраинских" написал мне язвительно - ну ладно, уговорила, вы там были герои.

Да. Мы были герои. А вы, поздно спохватившиеся умники, идите в жопу.
https://zabavakrasava.livejournal.com/826131.html
viktoria_ria: (Default)
Постійно вчитися, бути швидким, але не поспішати, бути дещо параноїком і водночас ним не бути – це поради тим, хто хоче працювати ефективніше, але не перенапружуючись.
Таких настанов аж 17 зібрало видання Time.

Складіть список "чого не робити". До нього мають увійти речі, на які вам не варто марнувати свій час – необов’язкові зустрічі, неважливі завдання, порожні телефонні розмови тощо. Повісьте цей список поряд із переліком речей, які треба робити, і дотримуйтесь обох.

Носіть із собою записника і ручку. Так робив Томас Едісон, так робила Вірджинія Вульф, так робив Чарльз Дарвін. Вони одразу записували ідеї, котрі до них приходили.

Створіть власну "презентацію в ліфті" – коротеньку промову, в якій ви розкажете найголовніше про те, хто ви, чим займаєтеся, та як можуть згодитися людям ваші унікальні здібності. Спробуйте вкластися в 30 секунд. А потім у 15. Ця вправа вчить бути чесним, лаконічним та цікавим.

Започаткуйте ритуал початку дня. Якщо ви працюєте вдома, це може бути коротка прогулянка перед початком роботи, чашка чаю або сеанс медитації.

Започаткуйте ритуал закінчення дня. Намагайтеся щодня закінчувати роботу однаково. Наведіть лад на столі. Складіть список справ на завтра.

Змиріться з трьома "-ть". Невизначеність. Непевність. Нестабільність. Проекти провалюються. Гроші закінчуються. У клієнтів бувають вибрики. Тримайтеся. Так воно є.

Навчайтеся. Задавайте запитання. Обідайте з розумними людьми. Читайте. Ще читайте. Слухайте аудіокнижки. Беріть уроки. Ходіть на конференції. Додаткова користь: це робить життя цікавішим. Іще додаткова користь: науковці з'ясували, що люди, постійною частиною життя яких є навчання, живуть довше.

Зазнавати невдач – це добре. Не зазнавати невдач – недобре. Якщо ви не зазнаєте невдач, отже, недосить стараєтеся.

Поважайте свій календар. Упевніться, що вас час витрачається на речі, пріоритетні для вас. Запитуйте себе: "Так я хочу проводити свій час?" Пам’ятайте: ви – це і є ваш календар. Ставтеся до нього чемно.

Будьте параноїком. Хороші часи не назавжди.

Не будьте параноїком. Скрутні часи не назавжди.

Ніколи не кажіть наперед, що встигнете до дедлайну. Просто виконайте роботу раніше і виглядайте героєм. Ще одна порада на цю тему – недообіцяйте, перевиконуйте.

Будьте швидкі. Але не поспішайте. Так говорив легендарний американський баскетболіст і тренер Джон Вуден.

Одразу відповідайте на електронні листи та дзвінки. Навіть якщо кажете "Я з вами зв'яжуся пізніше", таки зв’яжіться з людиною протягом 24 годин. Люди цінують ввічливість. Жорстока реальність: ви не зможете завжди дотримуватися цього правила.

Смійтеся вголос по 10 хвилин на день. Дивіться гумористичні програми, читайте смішні книжки, переглядайте свої підліткові фото.

Влаштовуйте собі "шабат". Оберіть один день на тиждень, коли ви не працюватимете. Поважайте свій "шабат", це піде на користь і душі, і бізнесу.

Перевірте себе у неділю. Якщо ви належите до 99% населення земної кулі, вам знайома така річ як "страх недільного вечора". Усвідомлення того, що завтра понеділок і треба йти на роботу, приходить десь по обіді в неділю, і до вечора сягає піку. Задайте собі питання: "Чи відчуваю я страх недільного вечора?" Якщо ви відчуєте, що, навпаки, дивитеся у завтра з радістю – певно, ви все робите правильно.
http://life.pravda.com.ua/society/2014/09/14/180256/
viktoria_ria: (Default)
Пише наш читач Віталій Черноріз : Вже майже рік я живу у Варшаві. З радістю поділюся фактами про Польщу.

1. Поляки часто скаржаться, що гори їм дісталися на півдні, а Балтійське море на півночі, і прогрівається воно ні ахти як. Зате повезло з озерами, які утворились після сходження льодовика. Мазурські озера - улюблене місце для яхтингу або байдарок, останні дуже популярні.

2. Польська погода буває вельми непередбачувана і місцеві жителі постійно на неї нарікають: взимку за європейськими мірками морозно (до -25), а влітку недостатньо тепло. Взагалі це у поляків в крові - бути чимось незадоволеними. Навесні за один і той же день дощ може 3 рази початися, закінчитися, випасти град, після чого всі безслідно висохне на сонці. Сезони, як це прийнято в Європі, починаються не з першого числа, а за астрономічним календарем, тому не коштує 1 грудня всіх поздоровляти зпочатком зими, не зрозуміють.

3. Польща цілком однорідна етнічно, мовно і культурно. Тим не менше в її склад входить велика частина Сілезії (Шльонськ), яка відійшла полякам після Другої світової війни. Район дуже специфічний, особливо промислово-Гірницька Верхня Сілезія з центром в Катовіцах, зі своїм незрозумілим Шльонським діалектом і власною думкою про решту частини Польщі.

4. Економічно більшрозвинена західна Польща частенько обурюється, що годує ледарів і п'яниць з бідної аграрної східній частині.

5. Проблема внутрішньої міграції з сільських районів у великі міста в Польщі не стоїть дуже гостро, інфраструктура розвинена цілком пристойно. Звичайна історія, коли варшавська родина, проживаючи в квартирі, починає будувати заміський будиночок, після чого туди перебирається, а квартиру здає.

6. За свою історію територія країни була поділена безліч разів, про що свідчить хоча б той факт, що подарунки на Різдво дітям у Варшаві приносить Св. Миколай, в Познані - Гвяздор (від слова зірка), в Кракові - Янголятко, в Сілезії - малюк Ісус, а в східних районах зустрічається навіть Дід Мороз

7. Польський малий бізнес та НГО часто живе за рахунок дотацій та грантів від Євросоюзу. Моя знайома таким чином отримала 40 тис. євро на відкриттядитячого садка в своєму передмісті і безкоштовний курс по економіці підприємства на додачу.

8. З 2007-го року діє закон, згідно з яким 1% твоїх податків повинен перераховуватися на діяльність суспільно-корисних організацій, організацію обираєш ти сам. Тому на вулиці зустрічається жаліслива реклама - віддай 1% дітям Африки або на притулок для собак.

9. Бездомних тварин тут немає. Атомнихелектростанцій теж, з екологією все добре. У містах на березі Вісли дуже багато річкових чайок, парки кишать білками. У моєму спальному районі Варшави ввечері не раз натикався на їжачків.



10. На території Польщі проживає найбільша кількість білих лелек (23% від світової популяції). Як і зубри з Біловезької пущі, лелеки - один із символів країни.

11. Поділсміття існує, хоча контролюється нестрого. Багато де розставлені контейнери для збору старого одягу, що з нею потім роблять мені невідомо.

12. З 2004 року Польща входить до ЄС, а з 2007 року до Шенгенської зони.

13. З початку 90-х з країни ринула хвиля емігрантів в основному в Англію. З підвищенням рівня життя багато хто повернувся, але все ще нерідкі випадки, коли лікар, який працює в польськійполіклініці, літає на вихідні до Лондона, де отримує за раз свою тижневу зарплату.

14. Державні польські поліклініки є безкоштовними, але їх не так багато, як бабусь з болячками. Тому записуватися на прийом до терапевта потрібно десь за місяць-два або йти в приватну клініку. Звичайно, до випадків невідкладної допомоги це не відноситься.

15. Чикаго вважається другим по кількості проживаючих уньому поляків містом світу.

16. Як заявляють самі поляки, вони не люблять дві нації - росіян і німців. Можна знайти суміщені пам'ятники жертвам нацизму і комуністичної системи. Однак така нелюбов більш стереотипним, ніж реальна, і проявляється хіба що під час спортивних змагань.

17. З ворожим відносинам до росіян зустрічатися майже не доводилося. Найчастіше все навпаки дуже доброзичливі ігостинні, завжди підкажуть дорогу, якщо треба здзвонитися зі свого телефону, і заспівають «Хай завжди буде сонце». Чомусь цю пісню всі знають.

18. Російська мова зрозумілий більшості старшого покоління, так як був обов'язковим в школах Польської Народної Республіки. Однак у 90-ті, як мова насильно нав'язується, російська перестала вивчатися, і тільки недавно почав повертатися і знову користуватися популярністю.

19. Для німців поляки залишаються бідним і холодним сусідом без електрики, які крадуть їхні машини. Звідси і поширені жарти на кшталт цієї: Як виглядає польський тріатлон? - Прийшов у басейн пішки, а повернувся на велосипеді.



20. З іншого боку німці активно користуються близькістю і дешевизною Польщі і виїжджають на вихідні в колись належали Німеччині Вроцлав або Щецін. Від останньогодо Берліна трохи більше 100 км, автобуси їздять від 10 злотих, а всі екскурсії пропонуються на двох мовах - німецькою і польською.

21. Для нетренованого вуха польську мову - це просто набір шиплячих, особливо якщо не прислухатися. Наприклад, слово щастя звучить як «шченьщче».

22. Незважаючи на свою спорідненість з усіма мовами слов'янської групи, в польському безліч слів значущих абсолютноінші речі, ніж у російській: sklep - магазінdworzec - вокзалzapomni (читається як «запам'ятати») - забитьzakaz - запретurodliwy - красівийdywan - коверowoce - фрукти

23. Таня значить по-польськи дешева, тому дівчатам з сім прекрасним іменем краще представлятися, як Тетяна. «Tania odzie«- це не модна авторська колекція, а поширена назва для секонд-хенду.

24. Якщо де-небудь на вулиціКракова ви запитаєте, як пройти до бібліотеки, і вам дадуть відповідь «просто», не сприймайте відповідь, як знущання. «Просто» означає «прямо».

25. Spoko - у Польщі є стандартною фразою практично в будь-якій життєвій ситуації і значить щось начебто «Спокуха». Піснею Польщі на Євро було «Koko-koko, Euro Spoko» у виконанні хору бабусь.

26. Традиційна пісня на день народження, весілля і будь-які іншізаходи, де потрібно чогось бажати - «Sto lat!», бажають ста років відповідно.

27. Працюємо поляки називають тільки чорний перець, для решти (чилі в тому числі) використовують слово «паприка», дуже дивуючись, як ми розрізняємо, про який саме перці йдеться.

28. З інших слів, викликають розчулення: adidasy - кросівки, rajstopy - колготи, kawaler - холостяк.

29. Польські дівчини і правда дуже красиві, одягаються зі смаком, але не зухвало. Яскраве розфарбування, міні-спідниці та високі підбори зазвичай властиві лише представницям певної професії.



30. Польська кухня дуже близька до нашої, але менш жирна. Традиційними стравами є росіяни пироги (pierogi ruskie), український борщ (barsz ukraiski) і риба по-грецьки (ryba po grecku). Їх можна безпраці знайти у кожному ресторані.

31. Російські пироги - це вареники з сиром і картоплею, у Польщі після варіння їх часто підсмажують. Врахуйте це, якщо зважитеся на покупку в магазині, зазвичай вони вже зварені і краще повторно їх у воду не занурювати. Звичні ж нам пиріжки в Польщі не печуть.

32. Іншим національною стравою є бігос - тушена капуста з м'ясом і копченостями. В залежності від того,наскільки в домашніх умовах бігос був приготований, рецептура варіюється: від гори м'яса з рідкими проблисками капусти до тарілки капусти з шматочками сардельки.

33. Супи - це те з чого починають у Польщі будь-яке свято. Обов'язковою першою стравою на різдво є грибний суп або червоний борщ (односкладовий борщ з приправами). Червоний борщ часто не їдять, а п'ють, тому не розслабляйтеся, якщо в святвечір отримаєте стаканчик рідини,зовні схожою на глінтвейн.Да, на борщ можна наткнутися і в кавових автоматах, знову ж натикатися НЕ рекомендую.На Великдень їдять журек - суп на заквасці з білою ковбаскою і яйцем, і навіть весільне гуляння починають з супу. Тим не менш, у звичайні дні на обід суп їсть не кожен.

34. До чого довго не міг звикнути, так це до того, що поляки майже не їдять з супом хліб. Ну і в закладах громадського харчування хліб до першого покладається дуже рідко. Зате можнаспробувати журек в хлібному горщику (Мякушко виймається і хліб перетворюється в посуд).

35. Один з найяскравіших свят у Польщі - День всіх святих 1 листопада. Чимось схоже на наше поминальна неділя, тільки з більшим розмахом. Люди приходять на цвинтар і з настанням сутінків запалюють свічки у величезній кількості, стає видно, як удень. Взагалі за кількістю лампадок, що розставляються навколо пам'ятників і на кладовищах, як на мене, поляки- Світові лідери.

36. З іншого боку марно приїжджати до Польщі туристом, щоб помилуватися справжнім католицьким Різдвом. 24-го грудня о 15.00 всі магазини, музеї, кафе, бари закриваються і так на три найближчі дні. В цей час поляки в основному збираються сім'ями, сидять по домівках, п'ють, їдять і дивляться телевізор. У різдвяний вечір ми з друзями знайшли тільки один працюючий Кебаб на двохмільйонний Варшаву і кілька ларків зі спиртним, аднем пізніше єдину відкриту піцерію на величезний торговий центр.

37. Роботодавець не має права примушувати підлеглих працювати на Різдво, тому відкритими можуть бути тільки маленькі сімейні крамниці або магазини на бензозаправках. На останній нам якось пропонували купити пів-літрову пляшку 96% спирту. З алкоголізмом, продаючи спирт тільки за рецептами, тут не борються.

38. Польськийфастфуд номер один - це кебаб. По складу все та ж шаурма, тільки в два рази більше і поміщена в половині батона, їсться пластикової виделкою, так як відразу все в рот не влазить.

39. До піці в піцеріях часто покладається додаткова баночка з соусом (часниковим або кетчупом). Піца від цього виходить більш соковита. В інших країнах подібного не зустрічав.



40. Зпережитків радянської епохи в багатьох містах Польщі збереглися так звані «молочні бари», спочатку дотуються державою. Їжа в них завжди була і залишається дешевше, ніж в інших місцях. За 10-15 злотих (100-150 рублів) можна повноцінно поїсти. Правда, порядки в молочних барах залишаються дуже навіть совковими.

41. Одним з основних експортованих продуктів з Польщі є фрукти і овочі. Купити тут їх можна досить дешево: за 4-5злотих (40 рублів) кілограм персиків. Те ж відноситься до цін на м'ясо і молочну продукцію.

42. З продуктів, яких у Польщі або немає, або дуже складно знайти: сухарики до пива, ряжанка, згущене молоко, пельмені і таранька (поляки не переносять її запаху).

43. Всупереч усталеній навіть у Польщі думку, поляки п'ють не так багато і між собою діляться історіями про непросихаемості фінів, які перебувають в запої зп'ятниці по понеділок, або про 5 літрах пива, випиваються німцем за вечір.

44. З іншого боку горілка - один із символів країни. Коли ми з друзями в перший день сіли в кафе в центрі Варшави та замовили пиво, офіціант з посмішкою подивився і сказав: «Хлопці! Ви ж у Польщі, беріть горілку!»Тим часом сперечатися, що горілку винайшли саме в Польщі, а не в Росії тут не стануть.

45. Традиційна польськагорілка - зубрівка з травинкою всередині. Для споювання жіночої половини часто змішується з яблучним соком, даний мікс називається «шарлотка».

46. У Польщі немає хімічних слабоалкогольних напоїв на зразок викрутки, зате повно сортів різного медового та фруктового пива.

47. До того ж замовити в барі звичайне пиво з додаванням малинового або імбирного соку, а потім пити його з трубочки вважається цілкомнормальним.

48. Поляки вельми спортивні, зайвою вагою не страждають, багато бігають, ходять в спортзал, займаються танцями, студії сальси ростуть тут як гриби.

49. Спортом номер один є футбол. Незважаючи на посередню гру збірної і слабкий внутрішній чемпіонат, практично кожен в Польщі - це затятий футбольний уболівальник. Де-небудь в Лодзі тебе спокійно можуть побити, якщо не правильновизначишся фанатом якого місцевого клубу (KS або Widzew) ти є.



50. Оскільки польські клуби і збірна терплять невдачі досить часто, то популярної речівкою є «Polacy, nic si nie stao» («Поляки, нічого не трапилося»).

51. Навіть поточне чемпіонство польської репрезентації з волейболу в Світовій волейбольної лізі особливо першості футболу не похитнуло.

52. На місці нинішнього Національний стадіону у Варшаві, зведеного спеціально до Євро-2012 раніше знаходився найбільший базар східної Європи. Там можна було купити все від контрабандних українських цигарок та піратських дисків до будь-якого одягу і документів. Ця частина правобережної Варшави називається Прагою, і ще пару років тому район вважався самим злочинним та небезпечним в столиці.

53. До речі Польща- Перша європейська країна масово вийшла на протести проти ACTA, що обмежує свободу поширення інформації в Інтернеті. Що не говори, а торренти полякам дуже навіть близькі.

54. Польські дороги складно назвати ідеальними. Широких і швидких автострад, що з'єднують великі міста, особливо до проведення Чемпіонату Європи з футболу, майже не було. Зараз країна взяла курс на благоустрій інфраструктури і куди не поїдеш, скрізь будуютьсянові дороги.

55. На права поляки здають в середньому з 3-5-го разу. Це один з пережитків старої корумпованої системи. Зараз хабар екзаменатору дати неможливо, в автомобілях встановлені камери, однак щоб робота інструкторів окупалася, що здають намір завалюють на дрібних помилках.

56. Поляки досить пунктуальні. До цього розташовує і система громадського транспорту з розгорнутимрозкладом усіх маршрутів на кожній зупинці. Причому графік майже не порушується.

57. З усіх польських міст метро є тільки у Варшаві. Єдина на сьогодні лінія була запущена в 1995 році, відкриття другої лінії планується за рік, а поки вся польська столиця акуратно перерита метробуду.

58. За переказами, після воїни Й. Сталін в якості безоплатного дарунка від радянського народу народовіпольському запропонував побудувати в Варшаві на вибір або метро, або палац культури. Поляки вибрали друге, за що і отримали зведене за типом сталінських висоток на сьогоднішній день найвища будівля в Польщі - 237 метровий Палац культури і науки.

59. Під час Другої світової Варшава на 85% була зруйнована, що відступали німці хотіли зрівняти місто з землею. Існували пропозиції залишити руїни і перенести столицю в інше місце. СьогоднішняВаршава - це ціле місто, побудований заново. Відновлення йшло посиленими темпами, наспіх будувалися блокові будинки в стилі соцреалізму, тому більшість поляків Варшаву не люблять, говорять, що вона сильно галаслива і сіра.



60. Старе місто (історичний центр) Варшави відновлювався за картинами 17-18 ст і був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як зразок доскональної реставрації знищеногонадбання. В інших містах Польщі з реставрацією поспішають не завжди, оскільки у відновлених будинків раптом виявляються власники, яким будинок належав до війни.

61. Коли говориш Освенцим, поляки тебе поправляють - концтабір правильно називати Аушвіц, оскільки побудований він німцями. У травні цього року масовий резонанс тут викликала промова Обами, в якій той використовував фразу «польський табір смерті».

62. Міський транспорт в Польщі являє собою цілісну систему. У Варшаві один і той самий квиток дає можливість проїзду в метро, міському автобусі, звичайному або туристичному трамваї, приміському поїзді і навіть поромі через Віслу, що курсує в літній період.

63. Різноманітність квитків теж вражає: від 15 хвилинних у Кракові за 2 злотих (20 руб.) Та 20 хвилинних у Варшаві за 2.60 до пластикових проїзних карток з поповненням на 90 днів за220 злотих.

64. Діти до 7 років, почесні донори крові, що здали більше 18 літрів, люди за 70 а також багаж, велосипеди та домашні тварини їздять безкоштовно.

65. Квитки можна купити в автоматах або кіосках. Причому кіоск - це загальна назва для невеликих магазинчиків з базовим набором продуктів і пресою, а розташовуватися кіоск може де завгодно, включаючи торгові центри.

66. Тролейбуси є тільки в трьох містах Польщі: Любліні, Гдині та Тихе.

67. Вночі у всіх великих містах курсують нічні автобуси, їх маршрут відрізняється від звичайного і покриває трасу декількох денних. Всім, що заборонено в громадському транспорті (куріння, розпивання спиртного, псування майна автопарку, бійки) можна з лишком насолодитися в нічних автобусах.

68. Незважаючи навелику кількість сучасних автобусів з низькою посадкою, кондиціонерами, плазмовою панеллю, на якій показується маршрут і поточне місце розташування, близько чверті автобусів у Варшаві - це старі Ікаруси. Часто вони виконують роль нічних автобусів, якщо і доб'ють - не шкода)

69. Жовте світло світлофора у Польщі називають помаранчевим.



70. Складність транспортних розв'язок уВаршаві від незнання лякає. Приміром, у столиці більше півсотні зупинок Dw Wileski, кожна має свій номер і може знаходитися в п'ятистах метрах від іншої з тією ж назвою. А маршрути деяких автобусів містять до трьох однойменних зупинок поспіль.

71. Велосипедисти у Польщі відчувають себе цілком упевнено. Тротуари часто поділені на дві частини - для людей на ногах і на колесах. На велодоріжку краще не заходити, можуть переїхати. З серпняцього року у Варшаві працюють автоматичні станції з прокату велосипедів. Принцип як у Парижі чи Лондоні - 20 хвилин безкоштовно, до 1:00 - 1 злотий, далі дорожче. У Кракові та Вроцлаві такий прокат функціонує вже кілька років, столиця переймає нововведення не відразу.

72. Сирени екстрених служб (швидкої, пожежної, поліції) просто приголомшливий і явно звучать голосніше, ніж потрібно. Кажуть, це зроблено для того, щоб поляки знали, куди йдутьїх податки.

73. Потяги на відміну від автобусів особливою пунктуальністю не вирізняються. Час запізнення на станції оголошують у хвилинах і іноді доводиться чути, що поїзд запізнюється на 90 або навіть 300 хвилин.

74. На проїзд у вагонах 2-го класу квитки часто продають в необмежених кількостях і без місць, тому доводиться кілька годин до ряду дуже щільно стояти в тамбурі. Бували випадки колипоїзд запізнювався через те, що всіх пасажирів не виходило запхнути в вагон.

75. Поляки дійсно дуже релігійні, хоча на перший погляд цього можна й не помітити. Костели користуються тут слоганом МакДональдса - найближчий в п'яти хвилинах від вас. А головне, католицькі церкви під час служб забиті під зав'язку. Ймовірно, цьому сприяє характер католицької служби в корені відрізняється від православної - не потрібно весь час стояти, аксьондз (католицький священик) в ході меси неодмінно розповість пару анекдотів. Та й щоб святити їжу на Великдень не потрібно прокидатися о п'ятій ранку (вони це роблять за день у суботу).

76. Причащають католики тільки хлібом (оплатки), вино п'є лише священик, причому, враховуючи кількість мес, ближче до вечора він повинен бути добре веселим.

77. Популярними в певних колах є католицьке«Радіо Марія» та телеканал Trwam, часто маніпулюють думкою віруючих виборців.

78. Католицька церква володіє правом не тільки вінчати, але й офіційно реєструвати шлюб, без звернення в ЗАГС.

79. І так, в Польщі заборонені аборти.



80. Фігура папи римського Іоанна Павла II в. Польщі практичнонедоторканна, і краще на тему понтифіка з поляками не сперечатися і не жартувати. У кожному місті ви знайдете вулицю його імені, пам'ятник і школу, якщо школі, звичайно пощастить.

81. Майже такий же непорушною любов'ю і шануванням користується перший президент посткомуністичної Польщі, ватажок «Солідарності» Лех Валенса. Інші поляки світової величини - композитор Фредерік Шопен, а також Марія Склодовська-Кюрі, що відкрила полоній і радій, замежами стани часто приймаються за французів, а дівоче прізвище останньої взагалі опускається.

82. Незважаючи на міць церкви, сильні і протилежні погляди в суспільстві. На останніх парламентських виборах більше 10% поляків віддали голоси за «Рух Палікота», новоспечену партію, яка виступає за припинення фінансування релігійних організацій, зняття розп'ять із залу Сейму, а між тим легалізацію одностатевих відносин, абортів і марихуани. Відцієї партії в Польський парламент вперше потрапили трансексуалка і відкритий гомосексуал.

83. Важко стверджувати, що школа відокремлена від церкви. У 9 з 10 шкіл у кожному! класі на стінах буде висіти розп'яття. Крім того, з першого по шостий клас два рази на тиждень урок релігії, зазвичай викладається католицькими сестрами. Релігія одна без можливості вибору - католицизм. Урок не є обов'язковим, але мало хто відмовляється.

84. Проти розп'ять в класах пару років тому у Вроцлаві протестувала група батьків, хрести зняли, через тиждень вийшла вдвічі більша група їхніх опонентів, і хрести довелося повернути.

85. Шкільна система відрізняється від нас звичною і розділена на 3 ступені. Podstawwka - молодші класи з 1-го по 6-ий, gimnazjum - еквівалент 7-9 класам, liceum - старші класи (10-12). Кожна з цих шкіл відокремлена від попередньої,часто розташована в іншій будівлі, а учневі при переході в наступний клас доводиться міняти не тільки місце, а й колектив. Зроблено це начебто для того, щоб старші класи не кривдили молодших дітей.

86. Діти в польських школах відчувають себе більш вільно, ніж у нас, обов'язкової шкільної форми немає, часто вони ходять в змінних домашніх тапочках. Через відсутність достатньої кількості крамниць в коридорах, під час змін нерідко спостерігаєтьсякартина розляглися на підлозі школярів серед завалів рюкзаків. Вчителі старого гарту, як і належить, нарікають на брак дисципліни.

87. Аналог випускного балу в Польщі називається «стоднівка» і організовується за сто днів до випускних іспитів (матури). Обов'язковою першим танцем є полонез. Польща - єдина країна, де в подібному балі береш участь ще до закінчення школи.

88. В останніх класах школи учні беруть додаткові заняття з репетиторами, нерідко з англійської мови, навіть якщо він не потрібен при вступі. Для влаштування на роботу мову вимагають навіть від менеджерів середньої ланки, тому рівень англійської у міської молоді досить високий.

89. У вищі навчальні заклади поляки надходять з 18-20 років. Студентський навчальний рік, на відміну від шкільного, починається з жовтня. Вища освіта польською мовою, в тому числі для іноземців, у багатьох ВНЗ безкоштовне, що приваблює іноземних студентів особливо з Білорусі та України, але сподіватися на стипендію можна лише в рідкісних випадках.



90. Важко дорікнути кожного поляка в надлишку ввічливості і зайвої культурі, але, перебуваючи затиснутим в середині автобуса, не турбуйтеся, що ви проїдете свою зупинку - пів автобуса вийде, щоб вас пропустити. Після їжі прийнято говорити всім спасибі, навіть не господарці за приготовані страви, а співрозмовникам за компанію.

91. У Варшаві, куди не підеш, скрізь натрапиш на театр. Театрів виразно більше, ніж кіно. За даними польської вікіпедії в столиці налічується 47 театрів і лише 36 кінотеатрів, будинків цирку - жодного. В інших містах тенденція зберігається.

92. У Польщі мало хто чув про Барбарі Брильській, в десятку польських акторів вона точно не входить. Зате зменшувальна форма імені Барбара звучить дуже мило - Бася.

93. Всі фільми в кіно, крім мультфільмів, показуються без дубляжу з субтитрами. Можливо, це теж одна з причин хорошого знання англійської мови в масах.

94. Ціна квитків в кінотеатрі одна і та ж незалежно від місця, просто купуєш те, яке подобається з вільних.

95. За користування суспільним телебаченням і радіо поляки повинні платити близько 200 злотих на рік, але більшість не платить, оскільки оплата не є обов'язковою. Кажуть, що в такому випадку до тебе в будь-який час можуть прийти перевірити, чи не дивишся ти телевізор і оштрафувати.

96. Порівняно дешевий кабельний інтернет можна отримати при підписанні договору мінімум на рік, інакше вийде рази в три дорожче. Служби техпідтримки тут просто жахливі, додзвонитися неможливо, а якщо додзвонишся, рідко отримаєш зрозумілу інформацію. Мобільний ж інтернет і телефонний зв'язок недорогі, а при зміні оператора за тобою залишається старий номер.

97. Черга на пошті, в банках, держустановах зазвичай електронна по номерками, бюрократії вистачає, але виглядає вона цілком м'яко: при заповненні бланків допускається до 5 виправлень, чиновники не кричать і не корчать з себе пуп землі. Хоча мешканці західної Європи кажуть, що тут працює дуже багато людей на тих місцях, де у них давно б уже стояв автомат.

98. Польща - країна, де багато не можна. Заборонено розпивання алкоголю в публічних місцях, це пильно контролюється з боку поліції, штраф становить 100 злотих (близько 1000 рублів). Причому за розпивання на ходу штраф вище.

99. Більшість поляків дуже терплячі хлопці, так як багато доводиться чекати на світлофорах. За перехід на червоне світло по зебрі потрібно викласти 100-200 злотих, поза пішохідним переходом 50 а от за перебеганіе дороги в недозволеному місці усього лише 30.

100. Паралельно зі звичними чоловічим і жіночим силуетом для позначення туалету, в Польщі використовуються власні значки: трикутник для «М» і коло для «Ж». Глибокий символізм цього спробуйте осягнути самі.

http://факти.com.ua/

Однокласники
Twitter
Facebook
Мой Мир
LiveJournal
Google Plus
Яндекс
Tags:
viktoria_ria: (Default)


Це не текст для порівняння культур. Бо ми настільки різні, що відмінне у нас геть усе. І це не опис подорожі. Не нотатка мандрівника. Бо про країну вікінгів та готів сказано, мабуть, все. Це текст-пізнання. Себе. У чужому, але дуже толерантному, у холодному, але завжди усміхненому світі людей, які живуть за правильними поняттями. Без підміни сенсів. Не варто його узагальнювати. Бо написаний він крізь призму досвіду однієї маленької людини, яка намагається знайти відповіді всередині себе. А не зовні. Покладаючись на власні думки, почуття та емоції.

Мені було 12-ть, коли я познайомився зі світом персонажів Астрід Ліндгрен. Міо – улюблений. І ще брати Лев’яче серце. Знаєте, оті сумні дорослі казки, від яких навіть в дорослому віці очі на мокрому місці. Відтоді я шалено хотів побувати у Швеції. Країні, де хоч і хмарно, але зазвичай без істотних опадів.

Тут 200 років не було війни. 200 років не було страждання, поневірянь, конфліктів, що роздирають країну зсередини. Тут 200 років будується світ для людей. 200 років політики сваряться хіба через те, в якій частині країни краще побудувати тунель під землею, а де – на ній. І кожен наступник, що приходить до влади, трохи корегує напрям розвитку, а не змінює його кардинально. Звісно, все це досягалося політикою нейтралітету з подвійними стандартами. Що, зрештою, можна назвати лицемірством. Але завдяки цьому в Швеції мирне небо. Щасливі люди. Високі стандарти життя.

У Стокгольмі я ледь не щомиті запитував у себе: «що я відчуваю саме в цей момент?». І чи справді я це відчуваю. А зараз? Якби можна було охарактеризувати цю країну піснею, я б, не вагаючись, сказав: Sigur Rós – Fjögur Píanó. Якби з кольором, я б сказав: блакитний. Якби зі словом, я б сказав: толерантність.

Політики на зустрічі тут приходять у жмаканих кашкетах та в сорочках з плямами від кави. Я не вигадую – це реальна історія. Коли один із депутатів Стокгольмського муніципалітету півтори години розповідав нам про програму партії Зелених. А я погляду не міг відірвати від коричневого острівця на фоні блакитного океану його сорочки. Чи це нехлюйство та байдужість? Ні. Бо він, як і всі ми – людина. Яка вранці проспала і цілком можливо не мала часу, аби прасуватися та змінювати сорочки. Зрештою, головне – те, як він говорив. Та про що. І як пишався тим, що служить народу.

Але цей текст не про політиків та їх зовнішність. Пробачте.


Він про людей, які щиро йдуть на контакт і всі без винятку хочуть знайти порозуміння у всіх справах. Вони постійно запитують і слухають до кінця. А коли говорять, їх ніхто не перебиває. Це ціла процедура, що зветься reflections. Коли будь-яке важливе питання чи рішення обговорюється усіма без винятку учасниками процесу. Коли політики раз на місяць приїздять на острів GOTLAND, аби вислухати волю та думки народу. А розмова вважається завершеною тільки тоді, коли всі скажуть те, що справді думають.

Але цей текст – не про красномовність. Пробачте.

Він про тихі міські вулиці о 10-й вечора. Якими можна гуляти в навушниках, не переймаючись, що хтось попросить в тебе подзвонити на номер іншого оператора. Про красивих усміхнених жінок, які вийшли на вечірню пробіжку. Про серйозних чоловіків, які носять брудні Converse та нафарбованих бізнес-вумен, що приїздять на важливі зустрічі на велосипедах.

Про все це шведи коротко кажуть: In Sweden We Have a System. Але це не значить, що прийшов якийсь добрий чувак і все для них відлагодив. Це значить, що кожен із них персонально відповідальний за той соціум, в якому знаходиться та розвивається. Не сусід чи урядовець. А кожен сам. Персонально. За себе самого. Набуття ідентичності через індивідуальність. Бо, як кілька днів тому вже писав Любко Дереш, — «нація може народитися тоді, коли народжується кожна людина як особистість».

Але цей текст – не про ідеальне суспільство. Пробачте.


Він також не про те, як ти поступаєшся в громадському транспорті місцем жінці літнього віку, а всі навколо дивляться на тебе зі здивуванням. Бо в них так не прийнято. Не про рівність статей. Не про 47% жінок, які обрані до шведського парламенту. Цей текст також не про відсутність реклами без смаку чи дорогий проїзд у метро (мінімум 40 грн. в один бік).

Він про сум, який з’являється всередині, коли ти довго знаходишся поза межами власної країни. Він про нестримне бажання повернутися назад та написати текст про те, як сильно ти любиш рідну країну, в якій все не ідеально. В якій йде війна. Але якби Господь хотів, аби ти став шведом чи норвежцем, чи китайцем – ти б ним й народився. Але ти українець. Який повинен любити той світ в якому живе. Не за щось, а на противагу.

Ще ніколи в житті я не відчував стільки мурах (коників-стрибунів та інших комах) на власній шкірі, як тоді, коли в’їздив у Київ зі сторони Борисполя і бачив жовто-блакитний стяг на даху багатоповерхівки. У моїй голові кружляло безліч думок та ідей, але головним був ось такий спогад.


5 ранку. Аеропорт Арланда. Я стою з валізами та очікую на CHECK-IN. Позаду багато людей, що летять до Варшави. До мене підходять двоє шведів, вказують на прапор, що значком приколотий до моєї куртки, і кажуть з акцентом «Слава Україні».

Завіса опускається.

В ту мить я розумію, що «любити, не можна забути» – це про Україну. На все життя.

P.S.: Бачили б ви, як приязно посміхаються шведи, коли чують про Україну. І як змінюється їхнє обличчя, коли вони говорять про росіян.

Profile

viktoria_ria: (Default)
viktoria_ria

December 2014

S M T W T F S
 1234 56
78 910111213
14151617 181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Page Summary

Page generated Wednesday, 23 April 2025 12:53

Expand Cut Tags

No cut tags